Як рівненська журналістка в травмпункті “кістки вправляла” [+Фото]

Зима продовжує тішити одних, і пригнічувати інших. Шапки, теплі рукавиці, шерстяні шарфи — звичний комплект навіть найзатятіших модниць. А от й справді кому зараз не позаздриш, то це комунальникам і ... травпунктам нашого міста. Як в перших, так і в других настала “врожайна” пора. Нарікань з боку мешканців на стан доріг не меншає, але потроху народ вже акліматизувався. Комунальні служби в нас є і вони працюють, з цим не посперечаєшся. А от “як?” - це питання другорядне.

Працівникам травматологічного відділення Центральної міської лікарні немає часу на вияснення одвічної дилеми “хто правий, а хто винен?”. Тут "клієнтів" хоч відбавляй. Будь-який готельно-розважальний комплекс може “позаздрити”.

Вирішила поцікавитись ситуацією із потерпілими в травматологічному відділенні №1 ЦМЛ міста Рівного. Дорогою думала, як би то із звичайного відвідувача лікарні не перетворитись на чергового пацієнта. Дякувати Богу, обійшлося без ексцесів, хоча всі шанси були. При вході до травматологічного відділення довелося уповільнити ходу (благо, що без підборів сьогодні). Сходи слизькі, підхід добре вкатаний, пісок втоптаний.



На годиннику 16:30, а в коридорах людно. Проходжу в кабінет до завідуючого травматологічним відділенням поліклініки В'ячеслава НАУМЧУКА. Лікар розповідає, що роботи у них вистачає завжди, а взимку — тим більше. Дістає звітні матеріали з 1 лютого поточного року і наводить статистику:



- От погляньте, за останні 8 днів до нас звернулися 211 громадян. З них з побутовими травмами — 195 осіб, на шляху слідування (з роботи додому, з дому на роботу, -авт.) постраждало 16 людей, зафіксовано 78 переломів, 46 людей отримали забої, 32 особи — розтяги, у 39 потерпілих зафіксовано рани, у 5 — відмороження.

У кабінеті травматолога уважно спостерігаю за процедурою накладання гіпсу. Робота, я вам скажу, не з легких та і відповідальна досить. Сама пробую загіпсувати, декілька мотків — і передаю пацієнта в професійні руки. Не беру на себе таку відповідальність.

В коридорі відділення увагу привертає жінка пенсійного віку з гіпсом на руці. Пані Марія зізнається:



- Був ранок, близько 11:00. Йшла по Київській, на тротуарі послизнулась, зламала руку. От вже 10 днів як в гіпсі, зробили повторний рентген-знімок і чекаємо результату.

-А чи знаєте про можливість компенсації від держави після отримання травми? – запитую далі.

- Та чула, - продовжує пані Марія -….але віриться мало. Та й не до того вже було тоді. Багато документів вимагають. Та і як же в такому стані мені, літній жінці, то все їм довести?

Ще одним потерпілим виявився 21-річний Сергій:

- Я просто йшов через дорогу – каже хлопець. На пішохідному переході мерзлий сніг, під ним лід, суцільні горби. От і підсковзнувся. Зараз зробили рентген, сказали, що розтяг м’язи.

Як бачите, окрім проблем зі здоров’ям, для травмованих в зимній період людей додаються ще й зайві витрати на лікування, витрачений час в чергах, обмеження в русі на діях. Ніхто не знає, де знайде, а де втратить. Проте гасло «запобігти, врятувати, допомогти» має бути передовим не лише в рятувальників, але й в кожного з нас. Тому будьте обачними та і …скільки там тієї зими залишилось. Бережіть себе! Тоді ваші справи і настрій будуть максимально наближеними до хлопця на цьому фото: