Ми у Facebook
28.02.2012, 11:08

У Рівному власниці двох собачих притулків не хочуть об’єднуватися

Приватний притулок для собак на Млинівській

На вулиці Київській у Рівному вирішили облаштувати притулок для бездомних тварин. Проте ця благородна ідея ризикує перетворитися на класичний сюжет усім відомої байки про лебедя, щуку і рака, пише Рівненський інформаційно-аналітичний портал 4vlada.com.
Адже в кожного, хто взявся за справу, власне бачення собачого щастя та питання коштів. Відтак, допоки безпритульні чотирилапі голодні вештаються містом, одні – думають, інші – планують, а ентузіасти вже десятий рік намагаються пригріти хоч дві сотні бездомних песиків.

Собаки з приватного притулку на Млинівській
Собаки з приватного притулку на Млинівській


Бойкотувати "Євро-2012" в Україні через жорстоке поводження з тваринами кілька місяців тому хотіли іноземці. Громадяни Франції, Італії та Австралії навіть провели спеціальну акцію зі збору підписів, аби відмінити в нашій країні проведення футбольного турніру. Втім вітчизняні урядовці заперечують закиди щодо жорстокого поводження з тваринами в Україні. Вони запевняють: внесуть зміни в законодавство, яке регулює поводження з чотирилапими друзями.

Подбати про чотирилапих вирішили й у Рівному. Торік на побудову притулку для тварин з бюджету виділили 200 тисяч гривень. Цьогоріч на цю потребу додадуть ще 200 та 162 тисячі на експлуатаційні витрати, – обіцяє міський голова Рівного Володимир Хомко. Він розповів: тварини не житимуть у притулку постійно. Їх стерилізуватимуть і відпускатимуть на волю. Проте у міської влади на це не достатньо коштів. Відтак, вони розраховують і на допомогу волонтерів. Тож, всерйоз взятися за бездоглядних тварин у Рівному планують орієнтовно в квітні-травні. Саме тоді притулок повинен запрацювати, – прогнозує мер.

Виділили кошти та землю, затвердили на сесії Рівнеради. Кошти ці освоїли і наразі притулок вже частково збудований і переданий нашому комунальному підприємству. Сам притулок дуже дорогий, – розповідає Володимир Хомко. – З однією із громадських організацій ми домовилися, що вони даватимуть половину коштів і контролюватимуть нашу роботу, а половину коштів ми передбачатимемо в міському бюджеті. Адже експлуатаційні витрати на утримання цього притулку в рік складають близько 400 тисяч. Бо дуже дорого стерилізувати собак. Представники громадської організації погодилися з цим. Втім, провести комунікації до притулку відразу теж змоги немає – дорого. Та оскільки споживання води й електроенергії там невелике, то ми привозитимемо воду. Проте стерилізувати собак почнемо відразу. Притулок працюватиме наступним чином: рівненських собак привозитимуть туди і ділитимуть на три групи. Перша – це домашні тварини, які з різних причин опинилися на вулиці. Бажаючі зможуть забрати їх на утримання. Друга група – здорові, неагресивні безпритульні собаки. Їх стерилізуватимуть і відпускатимуть на волю. Третя група – агресивні й хворі собаки. Їх присиплятимуть. Таким чином, ми передбачаємо зменшення кількості безпритульних собак лише через 3-5 років. Таке європейське бачення поводження з тваринами.


Притулок для собак запрацює у Рівному ще цьогоріч

– Взагалі ж, ситуація з собаками в державі погіршується, – продовжує Володимир Хомко. – Адже закон щодо гуманного поводження з тваринами прийняли, втім фінансово його не підкріпили. Скажімо, побудова притулку, який відповідав би стандартам, передбаченим у нормативних документах, обійдеться у півтора мільйона гривень. У мене рука не підніметься дати на притулок такі гроші, коли на лікарню я даю в п’ять разів менше. Якщо держава прийняла такий закон, то нехай допоможе нам коштами.

200 тисяч гривень, виділених торік, вистачило лише для виготовлення проектної документації, зведення паркану й кількох вольєрів. Саме так поки що виглядає притулок для тварин, – каже голова обласної громадської зоозахисної організації «Під егідою» Тамара Лук’янчук. Тож, допоки поселяти туди тварин рано. Вона зазначає: основне завдання, яке необхідно вирішити, – це зупинити популяцію вуличних тварин шляхом стерилізації та присипляння агресивних собак.

– Притулок потрібен не лише нашій громадській організації, а й владі, – вважає Тамара Лук’янчук. – Інакше ми порушуватимемо Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Територія, виділена для притулку, становить 60 сотих. Наразі працюємо над проектом самої будівлі, де утримуватимуться тварини. На стерилізацію коштів нам не виділятимуть. Її здійснюватимуть за рахунок благодійників. Стерилізація однієї собаки коштує приблизно 200 гривень. Тож, ми витрачатимемо близько 14 з половиною тисяч гривень щомісяця на стерилізацію та харчування. А щоб притулок функціонував нормально, нам необхідно хоча б 23 тисячі на півсотні собак. З держбюджету на цю потребу нічого не виділяється.

Волонтери сумніваються в ефективності використання собачих пожертв

Втім, мабуть, не кожному відомо, що в Рівному вже десять років функціонує притулок для тварин. Його створила Аліса Мамчур. Жінка каже: нині в неї на утриманні перебуває 185 дорослих собак та майже 30 цуценят. Втім чотирилапих їй підкидають мало не щодня, а прогодувати цуциків складно. Лише на харчування в місяць витрачається понад 6 тисяч гривень. Натомість, місцева влада коштами не допомагає – бідкається жінка. Міський голова Рівного Володимир Хомко виправдовується: притулок працює неофіційно, тож і грошей на нього не виділятимуть. Об’єднатися ж з новим притулком Аліса Мамчур не хоче. Каже: умови місцева влада поставила непосильні. Жінці запропонували доглядати півтисячі собак, а кошти на їх утримання шукати самотужки через волонтерів.

– Коли ми звернулися до міської влади за допомогою, то вони запропонували нам об’єднатися з майбутнім притулком, – розповідає власниця притулку Аліса Мамчур. – Втім ми не можемо цього зробити, тому що маємо своє бачення функціонування такого закладу. Я просила, щоб вони мені давали кошти на утримання собак і пообіцяла офіційно звітувати за кожну копійку. Але вони хочуть, щоб гроші я знайшла сама. Втім, де я їх можу знайти? Мені ледве вистачає на 185 моїх утриманців. І то завдяки благодійникам. Притулку регулярно допомагає 10 сімей: приносять їжу, речі, дрова.

Конфлікт у власниці притулку Аліси Мамчур виник не лише з місцевою владою, а й з громадською зоозахисною організацією «Під егідою». Її голова Тамара Лук’янчук переконує: кошти, які волонтери приносять собакам у старий притулок, не використовуються за призначенням. Тому й співпраця між двома притулками в майбутньому не вийде.

– Я колись була волонтером у притулку Аліси Мамчур, – розповідає Тамара Лук’янчук. – Мене, скажімо, цікавить, на що вона витрачає благодійні кошти. Адже в неї немає жодної документації. Втім у власниці позиція принципова: це приватний притулок, чому я маю звітувати? Проте я так не вважаю.

Аліса Мамчур зі своїми підопічними
Аліса Мамчур зі своїми підопічними


Натомість, волонтери, які допомагають Алісі Мамчур доглядати собак, запевняють, що тварини в притулку ситі та здорові. Водночас стверджують: коштів катастрофічно не вистачає, адже бажаючих посприяти фінансово можна перелічити на пальцях. А якщо й знаходяться милосердні люди, то в основному приносять не гроші, а продукти та ганчір’я. Тож жінці, аби прогодувати чотирилапих друзів, доводиться витрачати ще й всю пенсію – розповідає волонтер Ірина Варжель:

– Моя сім’я і друзі допомагаємо Алісі Мамчур. Аби утримувати таку кількість чотирилапих, потрібні великі кошти. Можливо, хтось і хотів би допомогти, втім про наш притулок не знає. Ми знаходимося на вулиці Млинівській, 23а. Будемо вдячні за будь-яку допомогу: чи то харчі, будки, ганчір’я, чи то ліки або аксесуари для тварин.

Звісно, загострення конфлікту не піде на користь безпритульним собакам. Тим паче, що, за словами міського голови, їх в обласному центрі налічується близько чотирьох тисяч. І кожен пес потребує стерилізації, щеплень і харчування. Відтак, міській владі, мабуть, не варто ігнорувати стихійний притулок, створений ентузіастами. Адже лише об’єднавши сили, можна запобігти загрозі перетворення притулку для тварин на відділення стерилізації.

Фото Катерини Романік





На правах реклами