Леонід Кантер у Рівному розказував, як жити без грошей, але з табуреткою [+Фото]

- Ця гра полягає у тому, щоб чотири табурети завести на чотири океани. Йдеш до океану і ставиш пам’ятник, цементуючи ніжки на узбережжі. І як фінал - піднімаємо прапор. - каже про суть проекту Леонід Кантер.

Табуретники вже побували на Атлантичному океані, у місті Ля Рошель (Франція), Індійському океані, у селищі Кірінду (Шрі-Ланка), на Льодовитому океані, на острові Шпіцберген (Норвегія) та на Тихому океані, на мисі Горн (Чилі).

Усі подорожі фінансується власним коштом і Леонід переконує, що це не так вже й дорого. Заробляє він, за його словами, частково на відео-продукції, яку режисує або ж продюсує. Частково - на роботі хостелів, що працюють на мистецькому хуторі Обирки. Частково - на організованих ними фестивалях.




- Для когось в принципі жити дорого. А є люди, які живуть у лісі і у них загалом коштів не має. Вождь одного племені в Амазонці сказав: "Лише тоді, коли ви знищите всі ліси, отруїте всі річки, з’їсте всю рибу, ви зрозумієте, що гроші їсти не можна".

Просто треба звести до мінімуму свої витрати, зауважує він. За його словами, він легко обходиться без Кока-Коли, Орбіту та сигарет :)




У Рівному табуретники представили один із фільмів кінотрилогії "З табуретом через Гімалаї" - "Тибет нелегал".





- Люди, які переглянули фільм з цієї трилогії, встигають сильно змінитися за цю годину. Це історія мандрів табурета з Києва до Індійського океану. Вона зроблена трьома різними режисерами. Три фільми зроблені у різних жанрах і саме разом ці фільми створюють цілісну об’ємну історію. Фільм, який представили у Рівному називається "Тибет нелегал". Він майже не має закадрового тексту. Зроблений він Славою Поповим. Поскільки він майже не має коментарів, то він однаково добре сприймається у різних країнах. Показували його у Азії та Європі і скрізь його сприймали однаково добре, бо у ньому все зроблено мовою кіно.

До Рівного Леонід приїхав з усією родиною, яка бере участь у всіх мандрах: дружиною Діаною та доньками Магдаленою та Патагонією. Дівчатка виявилися абсолютно невибагливими, непримхливими та легкими на контакт. Патагонія (Патя, як її батьки називають), народилася якраз під час тієї всесвітньої подорожі. Навіть у свідоцтві місце її народження вказане як Ушуая на острові Вогняна Земля (архіпелаг між між Аргентиною та Чилі).






Спостерігаючи за дітьми у мандрах, Діана вирішила розпочати істинно дитячий проект - "Казки народів світу". Таким чином були відзняті короткі фільми для дітей за участі казкарів і Магдалени, більше документальні, ніж художні.

- Проект починається тим, що ніби Магдалена йде з дому, бо їй набридли старі казки. Вона йде шукати нові. Потім вона потрапляє до Сашка Лірника. Засинає у нього вдома і прокидається у Америці.. Вже записали казки 12 країн. Їх розповідають люди, які знають казки своєї рідної місцевості. Один із тих, хто розповів казку - зірка шоу-бізнесу Гондурас. Він розповів казку, яка є історією його власного життя. На закінчення проекту потрібен ще рік. Зараз готуємо ще й книжку видати.

У планах родини Кантерів відвідати ще багато країн та зробити цікаві фільми про свої подорожі.

- Якось Магдалена спитала: "А де наша хатка?", - з посмішкою ділиться Діана. - На що ми їй відповіли: "А де спимо: в хатинці, машині, палатці, - там і наша домівка".

Наразі Кантери плідно працюють над організацією фестивалю "Хліб своїми руками", під час якого відбуватиметься "посадка і збір хлібу, а також всі ті пригоди, що з цим пов’язані."