На Рівненщині швидка їхатиме не до всіх

Документ визначає нові умови роботи станцій швидкої медичної допомоги. У чому суть реформи та чого від неї чекати мешканцям області?

Згідно з постановою, виклики поділять на екстрені та неекстрені. Так, до екстрених викликів відносяться звернення хворих, що перебувають у невідкладному стані, на які й виїжджатиме екстрена швидка допомога. А ось неекстрені виклики — це категорія, до якої належать звернення пацієнтів, які не перебувають у невідкладних ситуаціях. На такі виклики зможе виїжджати або швидка, або сімейний лікар.

Головний лікар Рівненської міської станції швидкої медичної допомоги Валерій Ковальчук запевняє, що постанова поки що не принесе ніяких кардинальних змін для рівнян.

— Ми як працювали, так і будемо працювати. Бригади, як виїжджали на всі можливі виклики, так і виїжджатимуть. Все це буде до того часу, поки не буде створена невідкладна допомога, та поки населення не буде навчене особисто класифікувати свій виклик, щоб знати, куди звернутись — до невідкладної допомоги чи до швидкої, — каже пан Валерій. Процес впровадження подібних змін досить складний, але просто необхідний для України. Можуть пройти роки виконання програми реформування швидкої, але основне, що держава обернулась до швидкої лицем, і такі зміни підуть лише на краще.

Після створення невідкладної допомоги зміняться й умови набору екстрених номерів телефонів до "швидкої", впровадять також і переадресацію викликів, аби правильно зорієнтувати хворого, куди краще звернутись, залежно від ситуації.

Пан Валерій розповідає, що для того, аби така програма реформування виконувалась швидше, потрібна стабільна фінансова підтримка від держави. Ось, наприклад, у сусідній Польщі такий проект діє вже 5 років, а виконання програми за цей час становить близько 50%. Тобто, процес непростий, потребує не лише значних матеріальних ресурсів, а й людських, адже звикнути до таких змін потрібно насамперед населенню. Найдальше у цьому зайшла Молдова, показники їхньої дільності поки що найвищі на території колишніх країн СНД.

У цілому, начальник Рівненської міської станції швидкої медичної допомоги каже, що обома руками за таку програму, адже аналізує результати її виконання в інших країнах, які досить таки високі.

Окрім подібних нововведень, планують створити єдиний центр прийому викликів, спецмашини облаштують GPS-навігаторами. А ще з нового року на виклики медики виїжджатимуть вже на нових автомобілях марок “Пежо” та “Мерседес”. Таких придбали три десятки. Поки до Рівненщини доїхало 7, решту привезуть зі столиці невдовзі.

Начальник Рівненського обласного управління здоров’я Віталій Бойко запевняє, що подібні реформи та нововведення повинні забезпечити швидкість доїзду швидкої до хворого, якість допомоги та транспортування до лікувального закладу:

— Це, звичайно, позитивні зміни для населення. Із 1 січня швидка по місту за екстреним викликом буде доїжджати за 10 хвилин, а у села — за 20 хвилин. Раніше до сіл було складніше доїздити, але до 2014 року національною програмою планується відкриття додаткових пунктів швидкої допомоги у сільській місцевості, які швидше реагуватимуть на виклики. Телефонний номер виклику швидкої наразі залишається звичним для населення — 103.

Довідка:
Згідно з Постановою КМУ "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події" звернення стосовно надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 або за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112 залежно від стану пацієнта поділяються на екстрені та неекстрені.

До категорії екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що:

1) супроводжується: знепритомленням; судомами; раптовим розладом дихання; раптовим болем у ділянці серця; блювотою кров’ю; гострим болем у черевній порожнині; зовнішньою кровотечею; ознаками гострих інфекційних захворювань; гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;

2) зумовлений: усіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча тощо).

До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та:

1) супроводжується: раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; головним болем, запамороченням, слабкістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо); підвищенням артеріального тиску; больовим синдромом у онкологічних хворих; алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромом;

2) зумовлений: загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з приводу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.

"Рівненська газета" №2 (1123) від 10 січня 2013 року