У Рівненської АЕС - два ювілеї

Перший кілочок на місці майбутньої Рівненської АЕС (спочатку вона мала назву Західно-Української АЕС) забили 25 травня 1973 року, а 22 червня того ж року називають датою початку будівництва.

У жовтні того ж таки 1973-го до Кузнецовська прибув Володимир Коровкін, якого було призначено гендиректором РАЕС. Ця знакова для всієї української атомної енергетики відтоді впродовж чотирьох десятиліть буде безпосередньо пов'язана і з розбудовою та функціонуванням Рівненської АЕС, і з життям її міста-супутника Кузнецовська - і як багаторічний директор РАЕС, і як віце-президент НАЕК "Енергоатом", і як міський голова Кузнецовська.

Два перших енергоблоки Рівненської "атомки" ввели в експлуатацію в 1980–1981 роках, а 3-й енергоблок — у 1986 році. Двома роками раніше розпочали будівництво 4-го енергоблоку Рівненської АЕС. Увести його в експлуатацію планували в 1991-му... Планам завадив мораторій на будівництво в Україні нових ядерних об'єктів. Лише після його скасування, в 1993-му, будівництво відновили. Зрештою, четвертий енергоблок РАЕС ввели в експлуатацію восени 2004-го.

Рівненська АЕС розцвіла



Упродовж останніх років Рівненська АЕС виробляє близько 11-12 млрд кВтгод електроенергії на рік. Це приблизно шорста частина від загального обсягу виробництва на українських атомних станціях. Очолює Рівненську АЕС депутат Рівненської обласної ради Павло Павлишин, який працює тут з 1992 року, а на нинішню посаду був призначений торік.

Енергоблок № 4 Рівненської АЕС підключено до мережі

На Рівненській АЕС відбулись антитерористичні навчання