8 серпня вшановують першомученицю Параскеву

Параскева народилася в місті Іконії і походила із благородного роду. Її батьки, будучи благовірними християнами, виховали її в добрих звичаях, навчили святій вірі та збереженню заповідей Господніх й відійшли до Господа, залишивши блаженну дочку свою в молодих літах з великим маєтком.

Досягла дівчина зрілого віку й наслідувала у вірі й ділах своїх батьків: маєтки власні не на прикраси чи розкоші тратила, а на милостиню: одягала голих, на годувала голодних і частувала мандрівників. Сама ж не дбала про женихів, котрі шукали її собі для співжиття, — а заручила себе одному безсмертному Женихові, єдинородному Сину Божому, задля Нього у побожності та правді жила, ненастанно сповідуючи Його пресвяте ім'я перед людьми, приводячи їх до пізнання істини.



У той час прийшов в Іконію посланець царя Диоклитіяна, щоб винищити у країні християн. Першим ділом йому розповіли про Параскеву, яка вірить у Бога та проповідує серед людей. Почувши те, звеліли вони поставити Параскеру перед судом. Коли йшла свята мучениця на судище, Святий Дух осінив її, і було лице її світле, аж усі, котрі дивилися на неї, дивувалися й говорили: «глянь, не є отухла від печалі, але ще більше світиться".

Коли запитали у Параскеви як її звати, то мучениця відповіла: "Християнка я є, раба Христова". Ігемон же мовить: "Покинь говорити марнотні слова, а принеси жертву богам нашим, і візьму тебе за дружину, будеш пані великого добра, і численні люди будуть тобі заздрити на землі". Відповіла свята Параскева: "Я маю собі Жениха на небесах, Ісуса Христа, іншого-бо чоловіка не потребую". І рече ігемон: "Милую красу твою і терплю через юність твою". Відповіла свята: "Не милуй краси тимчасової, сьогодні цвіте, а завтра опаде, а більше помилуй себе, бо чекає тебе вічна мука". Розгнівався ігемон, повелів роздерти на ній одежі її і жилами сирими бити її.



Коли ж били святу, жодного не видала звуку, але вустами мов­чала, серцем же до Христа взивала, помочі від нього просячи в муках. Ігемон, що жалів принаду її, був-бо вражений і розпалений красою її, і велів перестати бити її та й облесливо почав до неї казати: "Пожалій, о дівчино, юність свою, не губи красного цвіту молодості своєї, принеси жертви богам і жива будеш, великої честі від нас сподобишся". Вона ж не відповідала йому нічого. Опечалився ігемон і рече: "Чому мені не відповідаєш, лихе християнське поріддя?" Вона ж плюнула в лице йому.

7 серпня – Успіння Анни, матері Пресвятої Богородиці

Тоді розлютився вельми мучитель, повелів на дерево підвісити її і кігтями залізними нещадно дерти ребра її і волосяницею натирати рани її — і дерта плоть ця була аж до кісток. Гадав-бо мучитель, що помре швидко, уже-бо ледве дихала. Зняли її з дерева і вкинули до темниці, де лежала вона безголоса і ледве жива від ран лютих.

Опівночі ввійшов до неї ангел, який мав рамена й груди перепоясані хрестоподібним золотим пасом, тримаючи в руках своїх знаряддя Христових страждань: хреста, тернового вінця, списа, тростину, губку — і рече: "Встань, дівице, Христових страждань спільнице, присланий-бо я відвідати тебе. Приніс оце на відраду болістям твоїм знаряддя страстей Господа нашого: поглянь на чесне знаряддя хресне і на тернового вінця Жениха нетлінного; поглянь на списа, що пробив животворні ребра, і тростину, що написала відпущене світові, і губку, що витерла гріха Адамового. Устань-бо, зціляє тебе Христос Господь!" І тоді встала мучениця, ніби зі сну, і приступив прибулий ангел, протер губкою всі рани святої мучениці, і зробилося все тіло її ціле й здорове, а краса лиця її стала світліша, ніж раніше, і цілувала знаряддя Христових страстей, також і прибульця того вітала й славила Бога, а той, що явився їй, невидимий став.



Коли настав ранок, прийшла темнична сторожа і знайшла її, що стояла на молитві здорова і не мала ані рани, тож, настрашені бувши, повернулися до ігемона. Він-бо повелів привести її перед себе і, побачивши здорову, дивувався з великої краси її, і сказав їй: "Бачиш, Параскево, як помилували красу твою боги наші й дарували тобі життя, здоровою тебе вчинивши". Свята рече: "Покажи мені, о ігемоне, тих, що дарували мені життя". Ігемон же послав її до храму богів своїх, щоб побачила їхніх ідолів. Пішли з нею і жерці ідольські, і безліч людей. Зайшли до храму, де було багато ідолів, і помолилася вона єдиному справдешньому, сущому всевишніх Богу і, взявши за ногу Аполлона, сказала: "Тобі кажу, бездушному, і всім, що з тобою, ідолам, так велить вам Господь мій, Ісус Христос: упадіть ви всі на землю і таньте як пісок". І водночас зі словом святої упали всі як один і в порох розсипалися. Тоді всі люди побігли із ідольського храму, кличучи й кажучи: "Великий є Бог Християнський!"

6 серпня - Святих мучеників Бориса і Гліба

Погані ж жерці, бачачи богів своїх побиття та погибель, припали до ігемона, плачучи й кажучи: "Пане ігемоне, казали ми тобі: посічи чарівницю оту, що зваблює місто наше. Ти ж не послухав нас, і ось нині волхвуванням своїм побила богів наших". Ігемон же наповнився люті й запитав святу: "Якими чарами чиниш такі діла?" Свята ж відповіла: "Із іменем Господа мого, Ісуса Христа, ввійшла до храму богів ваших і помолилася Господу моєму, мовлячи: "Явися до мене, Спасе мій, котрий мені життя дарував!" І явився до мене сам Господь мій і Бог. Твої боги, коли уздріли Бога мого, затрепетали зі страху і, впавши на землю, розбилися, заявляючи, що собі не можуть допомогти - як же можуть допомогти іншим?" Ігемон же повелів знову на дереві підвісити її і свічками обпаляти ребра її. Свята ж, висячи, палена, зітхнула до Бога й каже: "Господи Боже мій, всього живого Творче і Промисленнику, Ти трьом юнакам піч розпалену прохолодив був, Ти першомученицю Теклю із вогню збавив був, тож спаси й мене, недостойну, із рук тих, що мучать мене". І тоді зійшов ангел, доторкнувся свічок, і запалився вогонь вельми великий і попалив багатьох беззаконників. Народ же гукнув: "Великий Бог християнський!" — і повірило багато людей у Христа.



Ігемон же, примітивши поговір у народі, побоявся, щоб не повстали на нього, і повелів швидко посікти мечем святу. Коли ж відсічена була їй голова, почули деякі голос із небес, який сказав: "Радуйтеся, праведні, бо мучениця Параскева вінчалася!"

Святе ж тіло її взяли й поховали чесно у домі її. Так добра діва закінчила подвиги мучення і пішла до Жениха свого, носячи замість єлея кров свою, і поселена тепер із мудрими дівами у світлиці Христовій.


2 серпня — день Пророка Іллі

Коли ж у наступний день після смерті Параскеви рушив беззаконний ігемон на полювання, то раптово роз'ятрився кінь його і скинув його у прірву, так і помер нечестивий язичник. Великомучениці ж Параскеви душа свята й чиста в руках Божих.

Молитва до святої мучениці Параскеви П’ятниці



О свята та преблаженна мученице Христова Параскево, дівича красо, мучеників похвало, чистоти образе, доблесті дзеркало, премудрих подив, віри християнської покров, ідольського обману викривателько, Євангелія Божественного поборнице, заповідей Господніх послідовнице, яка сподобилися прийти до пристановища вічного спокою і в чертозі Нареченого твого Христа Бога велично веселитися. Ти, що особливим вінцем дівства та мучеництва прикрашена! Молимо тебе, свята мученице, будь нашою заступницею перед Христом Богом, блаженною турботою Якого ти звеселяєшся. Моли Все милостивого, Який словом очі сліпим відкрив, щоб визволив нас від хвороби тілесних та душевних очей наших. Розжени своїми святими молитвами темний морок гріхів наших. Виблагай в Отця Світла світло благодаті душевним та тілесним очам нашим. Просвіти нас, гріхами вражених. Нехай за твоїми святими молитвами, світлом Божої благодаті дається сліпим добрий зір.

О велика угоднице Божа! О доброславна Діво! О непохитна мученице свята Параскево! Святими твоїми молитвами будь нам грішним помічницею. Заступайся і молися за нас, негідних та дуже безпечних грішників. Поспіши нам на допомогу, бо ми дуже немічні. Моли Господа, чиста дівице. Моли Милосердного, свята мученице. Моли Жениха твого, непорочна Христова невісто. Щоб за твоєю допомогою ми з мороку гріховного вийшли і в світлі істинної віри та Божественних діянь увійшли у вічне світло дня невечірнього, в місто повсякчасних веселощів, у якому ти нині світло сяєш славою та веселощами безкінечними, славословлячи та оспівуючи зі всіма Небесними Силами Трисвятительне Єдине Божество, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, повсякчас і на віки віків. Амінь.