Рівненщину покинули сотні лелек [+Фото]

Більше 100 білих лелек здіймаються у повітря після перепочинку. Першим у повітря піднявся найстарший лелека – вожак.

Біля березового гаю на Сарненщині бузьки зібралися окремою зграєю, готуючись до перельоту. Такі «сімейства» можуть налічувати більше ста, іноді навіть до трьохсот особин.

У повітрі птахи починають «танцювати» – утворюють великий вихор та кружляють на середній висоті. Мудрі люди кажуть, що так вони прощаються з рідною землею. Поступово птахи формуються в ключі та зникають за лінією горизонту – замикають літо.



В середині серпня лелеки розпочинають міграцію в Африку через Німеччину, Францію, Іспанію, Гібралтарську протоку, долаючи майже 10 000 кілометрів. Залежно від місця осідання, шляхи перельоту варіюються.



Процес розставання з Поліссям – дійство вражаюче та унікальне. На птахів очікує складна дорога. Багато з них уже не повернеться на рідну землю, тому вони з любов’ю прощаються.



Чорногузи – символ вірності та незрадливих почуттів. Їхньою щирістю та відкритістю захоплювалися наші предки, наділяючи птаха надприродними силами. Родина, на чиїй оселі лелеки звили гніздо, вважалася щасливою.

Поліщуки гадали, що навесні лелеки на крилах приносять весну. Після їхнього прильоту розпочинали перші господарські роботи.

Старійшини розповідають, що перед вирієм лелеки збирають раду. На ній закльовують до смерті або ж відлучають від гурту птаху, котра зрадила подружжя чи покинула сім’ю напризволяще. Багато хто розповідає, що бачив подібні речі. Мовляв, бузьки оточують «зрадника» і голосно клекочуть, сварячи за невірність.