Французький майстер графіті у Рівному: “Якщо не вистачало фарби — ми крали її” [+ІНТЕРВ'Ю]

Про графіті, відмінність між ставленням до цього мистецтва у Франції та Україні та відносини з поліцією Лазу розповів

Невеликий тур Україною, який включає лише чотири міста — Дніпропетровськ, Одесу, Рівне та Луганськ, французькому майстру графіті Лазу організували “Французький альянс” та асоціація Hip Hop Citoyens.

- Графіті — це культура обміну, - наголошує Лазу. - Саме тому хочу зустріти з майстрами графіті з України. Сподіваюся, що цей обмін буде двосторонній: я постараюся поділитися своїм досвідом та надіюсь отримати щось цікаве для себе — оригінальність і специфіку цієї культури в Україні. Графіті - це інтернаціональна культура, як і хіп-хоп. Я працював з представниками цього мистецтва у багатьох країнах світу. Я не говорю ні українською ні російською, але майстри з графіті можуть порозумітися за допомогою форм і кольорів. Фактично малюнок — це наш спосіб комунікації один з одним.



Саме завдяки малюнку, фарбам та тонам, без яких неможливе графіті, і спілкуються майстри з різних країн, навіть не знаючи мови:

- Один з принципів графіті — це спонтанність та імпровізація. Зустріч майстрів графіті, як зустріч джазменів, які імпровізують і створюють щось цікаве разом. Мій стиль більше фігуративний. Будемо старатися поєднати мою роботу з роботою місцевих райтерів (саме так називають себе майстри графіті, які використовують здебільшого шрифти, а не малюнки — авт.), які працюють більше зі шрифтами. Зараз не можу сказати, яким буде результат нашої спільної роботи. Це буде сюрприз для всіх, у тому числі для тих, хто малюватиме. Але водночас це додає цікавості і публіці, і нам самим.


У Рівному розшукують "Брата". Вуличного хулігана та... талановитого графітиста [+Фото]

А от межу між мистецтвом і вандалізмом у графіті має прокласти, на думку Лазу, закон.

- Я був в Індонезії, де немає закону, який забороняє графіті. Там є місто повністю розмальоване. Кожна країна сама для себе визначає межу: у законі та культурі людей, - переконаний художник. - Особисто я спробував усі види графіті. Я робив те, чим люди захоплювалися, але на якомусь етапі робив і те, що можна вважати вандалізмом. Але без цього, думаю, не можна говорити про розвиток мистецтва. У 17 років, коли я почав малювати на вулицях це було заборонено. Люди не розуміли, влада не розуміла. З того часу менталітет людей дуже змінився, люди стали більш відкритими, як і влада. Зараз одна з моїх робіт висить у кабінеті прем’єр-міністра Франції. Це алегорична картина “Колективна свідомість”. Але шлях був дуже довгим.



У Франції ми починаємо отримувати місця, де графісти можуть малювати. Хоча це трапляється рідко. Проблема в тому, що цих місць небагато, а тому малюнки накладаються один на інший. Це рішення цікаве, але не задовільне на 100 відсотків. Що ж стосується влади, то закон не надто змінився. Навпаки, він став жорсткішим. Зараз, наприклад, відбувається процес над 65 графітчиками. Це так званий Версальський процес. Також багато людей були у тюрмі за те, що малювали графіті.

Міський голова Рівного "полює" на вуличного художника Брата?
Доводиться спілкуватися з поліцією і таким відомим майстрам графіті, як Лазу:

- Якщо я, наприклад, малюю без дозволу, поліція приходить мене перевірити. Але все відбувається на багато легше, аніж 25 років тому, коли я починав, - зізнається Лазу. - Мені вже не 17 років, мені вже 44. І мене більш поважають, дають можливість розповісти чому я це роблю. Особливість у тому, що чимало поліцейських на багато молодші за мене. Вони виросли в контакті з культурою хіп-хопу та графіті. Тобто вони це розуміють. Коли ж я починав, це було настільки новим, прірва між поколіннями. Була ситуація, коли я малював у пригороді Парижу з іншими графістами, поліція прийшла нас перевірити. Коли вони побачили, хто ми такі, сказали: як побачать, що молодші люди прийдуть малювати поверх нашого малюнку, захищатимуть саме наш малюнок.

Графіті у Рівному: хуліганство чи окраса міста? [ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ]

Графіті — мистецтво не з дешевих. Наприклад, вартість однієї банки фарби в Україні становить від 20 до 40 гривень.

- У Франції це також дороге мистецтво. Нині стало трохи легше, адже з’явилися магазини, які спеціалізують на матеріалах для графіті. Раніше було дуже важко, і ми навіть могли красти фарбу, якщо її бракувало. Сьогодні ми працюємо, я маю замовлення на малюнки. Маю навіть збір залишків фарб, з якими я колись працював. Це мій маленький скарб. Таким чином ми адаптуємось. Наприклад, якщо у нас немає більше синьої фарби, значить працюємо з іншим кольором. Є роботи, які я виконував на замовлення, вартість яких становить сотні і навіть тисячі євро.



Нині ж вуличні художники Франції шукають нові стилі, які дозволять розвивати мистецтво і далі. А поки оцінюють українських райтерів:

- Для українського графіті більш властива робота шрифтами — райтери. Графіті у Франції має більш фігуральний аспект. Звичайно у нас теж багато райтерів. Фішкою французького графіті була естетика, тому робили малюнки близькими до коміксів. В Україні, особливо в Одесі, рівень графіті дуже високий. Це відповідає тому міксу графіті, який ми можемо побачити у світі, а також специфіку авторських малюнків, через які художники прагнуть ідентифікувати себе.

Аби підтвердити, що графіті — це мистецтво імпровізації, Лазу на очах у присутніх, буквально за кілька хвилин на чистій стіні зобразив... жінку.



За словами Лазу, графіті — це не мистецтво для маленьких площ. Наприклад, за два дні 65 майстрів зуміли розмалювати стіну у Парижі розміром 130 на 7 метрів. У рамках “Французького вересня” в п’ятницю, 20 вересня, він у Рівному спільно з місцевими майстрами вуличного мистецтва розмалює вхід у “Французький альянс” та дві стіни приміщення (вул. Пушкіна, 17).


Досьє:

Lazoo - французький художник графіті, розпочав свою кар’єру наприкінці 80-х років. Під час навчання в університеті, він знайомиться з Філіпом, який пізніше став його наставником. Ця зустріч стала вирішальною в його житті. Lazoo займався коміксами, ілюстраціями до музичної преси. Він співпрацював з Affiche Magazine, Rapline, а також розробив цілу серію обгорток для дисків разом із Big Cheese Records. У 1994 році він знайомиться з колективом Graffiti MAC і повертається до малюнків на стінах. Колективний підхід відкриває для Lazoo нові можливості у роботі: можливість малювати у дуже великих розмірах. Тим не менше, він продовжує працювати над обгортками для дисків, а також долучається до ілюстрацій. Його роботи виставлялись у Німеччині, Японії, Бельгії.