Ми у Facebook
14.10.2013, 14:21

Рушники майстрині з Полісся – по всьому світу

У кожного свої таланти: хтось має хист до малювання, хтось чудово співає, а інший займається рукоділлям. Якщо до справи лежить душа, то вона не здається тяжкою, а навпаки приносить шалене задоволення. Надія Миколаївна Сад із села Довговоля Володимирецького району свою розраду знайшла у вишиванні.
Сьогодні Надія Миколаївна — відома на Поліссі майстриня, а починалося все з того, що ще малою, випасаючи корів, Надійка коротала довгі дні в полі, навчаючись вишивати.

Перші спроби були на клаптях тканини. Звичайно, не все відразу вдавалося, але майстриня не покладала рук.

Цьогоріч демонструвала свої рушники Надія Миколаївна Сад на фестивалі "Бурштиновий шлях". Але і тут продовжила вишивати
Цьогоріч демонструвала свої рушники Надія Миколаївна Сад на фестивалі "Бурштиновий шлях". Але і тут продовжила вишивати


Народилася пані Надія у 1949 році, була однією з сестер-близнючок, закінчила школу і пішла працювати на пошту. Упродовж 34 років дарувала Надія Миколаївна радість спілкування своїм землякам, приносячи свіжі газети й довгоочікувані листи з усіх-усюд. Люди з поліських сіл традиційно роз’їжджаються у пошуках роботи і кращої долі по всьому світу, тож листоноша тут — особливо шанована людина, адже саме вона приносить такі жадані звісточки від рідних з далеких світів.

Вийшовши на пенсію, пані Надія отримала змогу присвячувати вишиванню чи не весь свій вільний час. Проживає вона сама: чоловік помер, а син оселився на Хмельниччині. Тож улюблена справа гріє душу барвистими візерунками рушників і дарує приємність від спілкування з поціновувачами вишивки.

Сьогодні вироби майстрині можна знайти далеко за межами рідного села — у Москві й Ростові-на-Дону, у Білорусі та Китаї і навіть за океаном — у Сполучених Штатах Америки. "Найчастіше мої рушники замовляють на весілля, — розповідає Надія Миколаївна, — ось так
і вийшло, що вони роз’їхалися по світу разом із нашими українськими нареченими". А ось у Китай рушник потрапив завдяки тому, що його вподобав хтось із відвідувачів виставки, яку організовувала райдержадміністрація. Вироби пані Надії часто купують і на подарунки — так її рушники опинилися в Америці.

Останнім часом замовлень стало настільки багато, що пані Надія не встигає вишивати, але завжди намагається все зробити вчасно. В середньому на вишивання одного рушника майстриня витрачає близько місяця, адже узори є дрібними та об’ємними. Найбільшою популярністю користуються червоно-чорні, геометричні орнаменти, червоний колір
символізує життя, енергію відтворення, а для оздоблення рушника використовується чорний колір, та барвистий кошик з квітами, який символізує побажання щастя та долі. "У кожен рушник вкладаю багато тепла та любові. Коли віддаю виріб, то кажу: "На щастя, на долю всім, хай Бог благословить", — зізнається Надія Миколаївна.

Поліська майстриня підрахувала: нині має в своєму доробку 169 рушників, які роз'їхалися по Україні та по світу. У скільки ще країн потраплять роботи нашої майстрині — невідомо, можливо, незабаром, у кожній буде по виробу!..

"Рівненська газета" №41 від 10 жовтня 2013 року





На правах реклами