Рівненський льонокомбінат — під загрозою

Про підтримку вітчизняного товаровиробника у нас люблять говорити на всіх рівнях. Проте реальні дії органів влади, правоохоронців, різноманітних перевіряючих і контролюючих структур здебільшого свідчать про протилежне: тим, хто прагне працювати у реальному секторі української економіки, чинять усілякі перешкоди. Яскравий приклад — Рівненський льонокомбінат. Яких тільки перепон не долав за ці роки колектив підприємства, яке підняв з колін досвідчений виробничник Олег Червонюк! Ось і нині робота Льонокомбінату знову на межі зупинки з вини чиновників. Мимоволі думаєш: якій державі вони служать? Утім, про все по порядку.

Підприємство, яке дає роботу сотням рівнян, може залишитися без водопостачання. Чому так? Річ у тім, що Льонокомбінат отримує воду з власних артезіанських свердловин. Сьогодні є можливість задіяти шість із них. А ось щодо сьомої — зась. Знаходиться вона на території Великожитинської сільської ради Рівненського району. Це — земельний масив на вулиці Костромській у Рівному, який раніше мав сільськогосподарське призначення. Свого часу чиновники примудрилися видати на земельні ділянки просто над трубопроводом державні акти на право власності та дозволи на будівництво. Відтак, сьогодні за півметра від трубопроводу... будується житло. Частину водогону відкопано та, можливо, вже пошкоджено. Люди, які ведуть будівництво, звісно, не винні — вони, як і Льонокомбінат, опинилися заручниками чиновницького свавілля. Єдиний вихід — перенести водогін. Але для цього потрібно, щоб відповідні служби принаймні визнали його належність Льонокомбінату. Адже проводити відповідні роботи доведеться на земельних ділянках, які вже мають своїх власників.

З цією проблемою власник підприємства Олег Червонюк звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області. Чиновники півроку думали... і, як то кажуть, “гора народила мишу”: водогін визнали фактично нічийним. Мовляв, він не був предметом купівлі-продажу і не ввійшов до цілісного майнового комплексу підприємства. Хоча юрист льонокомбінату Віталій Бережнюк цього тижня продемонстрував журналістам цілий стос документів, які переконливо і беззаперечно свідчать: водогін, про який ідеться, — це частина замкнутої системи водопостачання цілісного майнового комплексу Рівненського льонокомбінату. Про те саме, тільки простішими словами, почули ми і від простих робітників підприємства — дізнавшись, що на комбінат завітали журналісти, вони самі прийшли на прес-конференцію, щоб підтвердити: споконвіку Льонокомбінат отримував воду із цих свердловин, з допомогою цього водогону. Можливо, якщо чиновники зі своїх теплих кабінетів не бачать очевидного — вони просто не хочуть цього бачити?

Відроджений “з руїн та попелу”: Рівненський льонокомбінат святкує своє 50-річчя


А тим часом не встановлені правоохоронцями особи вже зняли й залізобетонні опори з ліній електропередач, які ведуть до свердловини. Власник Льонокомбінату Олег Червонюк звернувся до міліції, аби розшукали винних. Та правоохоронці, як і сільгоспінспекція, “вмили руки”: мовляв, опори — нічийні, а хто їх вкрав — невідомо.

— Добре, що на сьогодні підприємству вистачає наявних робочих водогонів, але потужності Льонокомбінату збільшуються, і в один момент нам потрібно буде задіяти і водогін, який проходить по садовому масиву “Костромський”, — каже Віталій Бережнюк. — Але і сільгоспінспекція, і міліція стверджують, що нічого нашого там немає. Можливо, коли ситуація набуде розголосу і місцева громада знатиме, як чиновники та правоохоронці “допомагають” місцевому товаровиробнику працювати, у відповідальних за це осіб хоч тоді прокинеться сумління?!..

А тим часом на Льонокомбінат тиснуть і з іншого боку — через незрозуміле зволікання з боку Рівненської митниці підприємство може втратити 100 000 євро. Річ у тім, що Льонокомбінат придбав у Австрії сучасну котельню, яка працює на відновлювальних джерелах енергії – відходах деревообробки. Поки чиновники просторікують про енергетичну незалежність і бідкаються з приводу дорогого російського газу, власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк не говорить, а робить. Але, схоже, тим, хто біля владного керма, якраз конкретні справи для зміцнення енергетичної незалежності держави не дуже то й потрібні. Принаймні саме так виглядає збоку відмова у розмитненні вогнестійкого будівельного матеріалу, який вже завезли для майбутньої котельні. Третій тиждень Рівненська митниця “не дає добро” — а, між тим, якщо морози триватимуть, матеріал, що зберігається нині на складі, може просто втратити свої властивості. Вкладені в нього гроші — 100 000 євро — просто пропадуть.

Можливо, працівникам льонокомбінату доведеться знову виходити протестувати під стіни митниці, як їм це вже доводилося робити раніше? Щоб нагадати тим, хто утримується на кошти платників податків, що їхня робота — сприяти розвитку економіки держави, а не ставити палиці в колеса тим, хто зміцнює Україну реальними справами у реальному секторі економіки.

...Якщо, звісно, і сільгоспінспекція, і прокуратура, і міліція, і митниця — працюють у Рівному справді на Українську державу, а не проти неї.