Як зі старої хати у селі Бабин на Рівненщині з'явився салон садового декору

Тоді нарешті мешканці Бабина, що в Гощанському районі на Рівненщині, дізналися, що ж то за чудасія відбувається у їхньому селі.

– Я думала, корова справжня, потім бачу: і день, і ніч не ворушиться! – обговорювали селяни реалістичну скульптуру домашньої худобини, що стоїть біля входу на подвір’я салону.

– То ж витребеньки для міських! – коментували бабусі.

Навіть коли у жительки Бабина біля будинку з’явились ліхтарі, що накопичують сонячне світло, а потім горять цілу ніч, старожили ще качали головами: нема куди гроші витрачати! Але коли авторитетний місцевий господар дядько Сергій обладнав у своєму садку водоспад, як у салоні, балачки вщухли і стежина до незвичного двору, можна сказати, була протоптана.

Як обрати та купити якісну розсаду помідорів: поради рівненським городникам [+Фото]

– У них там ставок із золотими рибками, водоспад. Чого там тільки нема! Вміють же вигадати! – ділився враженнями від побаченого дядько Сергій, як виявилося, шанувальник садового дизайну.

Біля салону, що розташований поблизу траси Київ-Чоп, часто зупиняються машини – заклад здалеку привертає увагу. Власник, рівненчанин Віктор Іванов, доклав зусиль, щоб представити тут найрізноманітніші декоративні рослини та прикраси для саду – вироби українських майстрів.

Наприклад, «справжню» корову, а також жаб, лисиць, качок і ще безліч інших садових скульптур виготовляють у Тернополі за французькою технологією. Є тут ковані вироби рівненських умільців – мангали, лавки, стільці, арки, опори для квітів. А дерев’яні речі робить власник сам. Поляки й німці купують цих малих архітектурних форм стільки, скільки вміщається в машині, бо у них подібні речі коштують у рази дорожче.

Власне кажучи, зайнятися садовим декором Віктора Миколайовича надихнула Європа. Економіст за освітою, він працював аж ніяк не за фахом, а займався родинною справою – вирощував та продавав квіти. До їхнього рівненського квіткового салону і сьогодні приходять за особливим букетом: з рідкісних квітів, з оригінальним оформленням.

– У справах часто доводилось бувати в Європі: в розсадниках, садових центрах. Та й просто багато їздив по містах і селах. Там оздобленню садів і домівок приділяють чимало уваги. І дуже цінуються натуральні матеріали. Спочатку спробував зробити щось подібне для себе – гойдалки для дітей, бесідку в саду, і поступово захопився. Люди до лісу за грибами-ягодами ходять, а я гілки шукаю, старі пеньки, стовбури повалених дерев, тягну це все додому, – сміється Віктор Миколайович. – Деякі з них роками лежать, чекають свого часу, а потім раптово ідея приходить, і починається робота.

Вишита бісером ікона «Таємна вечеря» - своїми руками

Одного разу з лісового матеріалу у Віктора Іванова вийшов… мотоцикл. Цей «транспортний» засіб вже побував не на одній столичній виставці. Майстра туди часто запрошують, хоч він такі заходи не дуже любить. Каже, краще б грядку прополов. Власне, час майструвати має тільки взимку. В теплу пору не до того – треба опікуватися рослинами, яких тут більше 200 видів.

Найбільше туй. І солітери (ті рослини, які мають виділятися на загальному тлі), і групові насадження (наприклад, живі огорожі). Вони різних відтінків – від смарагдових до жовтих, є й пістряві. Ростуть і тиси, бересклети, вейгели, плющі, магнолії, декоративні клени і навіть інжири та актинідії (ківі). Безліч багаторічних квітів, особливо багато троянд, клематисів, азалій та рододендронів. Одним словом, є все, що тільки здатне прижитися у Рівненській області. Значну частину рослин, придбавши посадковий матеріал у Польщі, розмножують у розсаднику, для найбільш вибагливих збудована теплиця. Перед тим, як виставлятися на продаж, усі рослини кілька років проходять акліматизацію. Якщо продаються великі дорогі екземпляри, то спеціалісти салону самі їх саджають.

– У європейських розсадниках рослини щедро годують добривами та гормонами росту, – вони швидко ростуть, але слабкі, – пояснює господар. – Поступово переводимо їх на звичайний режим харчування, привчаємо до наших умов та ґрунтів, і вони міцнішають.

Працюють у салоні четверо найманих працівників, та ще й уся сім’я господаря – батьки, дружина. В планах – розширити територію, а для цього доведеться осушувати болото, що починається відразу за парканом.
Попри великий обсяг роботи, у підприємця вистачає часу, а головне, – бажання займатися «просвітницькою» діяльністю.

– Так виходить, що поки що наші основні покупці – міські жителі та іноземці. Та мені б дуже хотілося, аби тим, що в нас є, більше цікавилися селяни, навіть просто приходили і дивилися, – каже пан Віктор. – Я сам запропонував проводити екскурсії для школярів. Планую ще співпрацювати із дитсадочком – проводити уроки природи, вчити дітей щось майструвати.

Тетяна Мельничук: "Дача для мене - не просто сад і город..."

Разом із господарем заходимо до сувенірної лавки. Виявляється, тут справжній художній салон, де виставляються та продаються роботи рівненських майстрів – скульптури, картини, гончарні вироби. Є й антикварний куточок. Знаючи любов Віктора Миколайовича до цікавих і красивих речей, знайомі дарують йому старовинні предмети –порцелянові статуетки, праски, самовари, посуд.

– Це перший кольоровий телевізор, – господар показує раритетний прилад. – Насправді він чорно-білий, а зверху на екран накладається кольорова плівка, яка й розфарбовує зображення. Знаєте, чому мені подобаються старі речі? Раніше у вироби більше вкладалося душі.
Власне, ці слова сміливо можна сказати і про його власні вироби, і про весь салон загалом – у кожної речі відчувається душа.

Інна Погорєлова, www.ridneselo.com