21.05.2014, 17:10

Як зі старої хати у селі Бабин на Рівненщині з'явився салон садового декору

Спочатку стара хата, що самотньо стояла при в’їзді до села, перетворилася на охайний, майже казковий будиночок, потім дуже швидко навколо неї виросли дерева, кущі, квіти. З’явилися бесідки, гойдалки, чудернацькі арки, згодом – гномики й усілякі тваринки. І лише насамкінець вивіска «Салон декоративних рослин».
Тоді нарешті мешканці Бабина, що в Гощанському районі на Рівненщині, дізналися, що ж то за чудасія відбувається у їхньому селі.

– Я думала, корова справжня, потім бачу: і день, і ніч не ворушиться! – обговорювали селяни реалістичну скульптуру домашньої худобини, що стоїть біля входу на подвір’я салону.

– То ж витребеньки для міських! – коментували бабусі.

Навіть коли у жительки Бабина біля будинку з’явились ліхтарі, що накопичують сонячне світло, а потім горять цілу ніч, старожили ще качали головами: нема куди гроші витрачати! Але коли авторитетний місцевий господар дядько Сергій обладнав у своєму садку водоспад, як у салоні, балачки вщухли і стежина до незвичного двору, можна сказати, була протоптана.

Як обрати та купити якісну розсаду помідорів: поради рівненським городникам [+Фото]

– У них там ставок із золотими рибками, водоспад. Чого там тільки нема! Вміють же вигадати! – ділився враженнями від побаченого дядько Сергій, як виявилося, шанувальник садового дизайну.

Біля салону, що розташований поблизу траси Київ-Чоп, часто зупиняються машини – заклад здалеку привертає увагу. Власник, рівненчанин Віктор Іванов, доклав зусиль, щоб представити тут найрізноманітніші декоративні рослини та прикраси для саду – вироби українських майстрів.

Наприклад, «справжню» корову, а також жаб, лисиць, качок і ще безліч інших садових скульптур виготовляють у Тернополі за французькою технологією. Є тут ковані вироби рівненських умільців – мангали, лавки, стільці, арки, опори для квітів. А дерев’яні речі робить власник сам. Поляки й німці купують цих малих архітектурних форм стільки, скільки вміщається в машині, бо у них подібні речі коштують у рази дорожче.

Власне кажучи, зайнятися садовим декором Віктора Миколайовича надихнула Європа. Економіст за освітою, він працював аж ніяк не за фахом, а займався родинною справою – вирощував та продавав квіти. До їхнього рівненського квіткового салону і сьогодні приходять за особливим букетом: з рідкісних квітів, з оригінальним оформленням.

– У справах часто доводилось бувати в Європі: в розсадниках, садових центрах. Та й просто багато їздив по містах і селах. Там оздобленню садів і домівок приділяють чимало уваги. І дуже цінуються натуральні матеріали. Спочатку спробував зробити щось подібне для себе – гойдалки для дітей, бесідку в саду, і поступово захопився. Люди до лісу за грибами-ягодами ходять, а я гілки шукаю, старі пеньки, стовбури повалених дерев, тягну це все додому, – сміється Віктор Миколайович. – Деякі з них роками лежать, чекають свого часу, а потім раптово ідея приходить, і починається робота.

Вишита бісером ікона «Таємна вечеря» - своїми руками

Одного разу з лісового матеріалу у Віктора Іванова вийшов… мотоцикл. Цей «транспортний» засіб вже побував не на одній столичній виставці. Майстра туди часто запрошують, хоч він такі заходи не дуже любить. Каже, краще б грядку прополов. Власне, час майструвати має тільки взимку. В теплу пору не до того – треба опікуватися рослинами, яких тут більше 200 видів.

Найбільше туй. І солітери (ті рослини, які мають виділятися на загальному тлі), і групові насадження (наприклад, живі огорожі). Вони різних відтінків – від смарагдових до жовтих, є й пістряві. Ростуть і тиси, бересклети, вейгели, плющі, магнолії, декоративні клени і навіть інжири та актинідії (ківі). Безліч багаторічних квітів, особливо багато троянд, клематисів, азалій та рододендронів. Одним словом, є все, що тільки здатне прижитися у Рівненській області. Значну частину рослин, придбавши посадковий матеріал у Польщі, розмножують у розсаднику, для найбільш вибагливих збудована теплиця. Перед тим, як виставлятися на продаж, усі рослини кілька років проходять акліматизацію. Якщо продаються великі дорогі екземпляри, то спеціалісти салону самі їх саджають.

– У європейських розсадниках рослини щедро годують добривами та гормонами росту, – вони швидко ростуть, але слабкі, – пояснює господар. – Поступово переводимо їх на звичайний режим харчування, привчаємо до наших умов та ґрунтів, і вони міцнішають.

Працюють у салоні четверо найманих працівників, та ще й уся сім’я господаря – батьки, дружина. В планах – розширити територію, а для цього доведеться осушувати болото, що починається відразу за парканом.
Попри великий обсяг роботи, у підприємця вистачає часу, а головне, – бажання займатися «просвітницькою» діяльністю.

– Так виходить, що поки що наші основні покупці – міські жителі та іноземці. Та мені б дуже хотілося, аби тим, що в нас є, більше цікавилися селяни, навіть просто приходили і дивилися, – каже пан Віктор. – Я сам запропонував проводити екскурсії для школярів. Планую ще співпрацювати із дитсадочком – проводити уроки природи, вчити дітей щось майструвати.

Тетяна Мельничук: "Дача для мене - не просто сад і город..."

Разом із господарем заходимо до сувенірної лавки. Виявляється, тут справжній художній салон, де виставляються та продаються роботи рівненських майстрів – скульптури, картини, гончарні вироби. Є й антикварний куточок. Знаючи любов Віктора Миколайовича до цікавих і красивих речей, знайомі дарують йому старовинні предмети –порцелянові статуетки, праски, самовари, посуд.

– Це перший кольоровий телевізор, – господар показує раритетний прилад. – Насправді він чорно-білий, а зверху на екран накладається кольорова плівка, яка й розфарбовує зображення. Знаєте, чому мені подобаються старі речі? Раніше у вироби більше вкладалося душі.
Власне, ці слова сміливо можна сказати і про його власні вироби, і про весь салон загалом – у кожної речі відчувається душа.

Інна Погорєлова, www.ridneselo.com
Щасливе Рівне