Еко-маркування: де закінчується реклама і починається екологічність? [+ІНТЕРВ'Ю]

Провести невеликий лікнеп щодо екологічності та безпечності продуктів харчування ми попросили директора волинського підприємства з виробництва м'ясоковбасної продукції Олега Дмитрука.

- Пане Олегу, що значить екологічний продукт?

- В ідеалі це продукт, який виготовлений з сировини, отриманої природнім шляхом в екологічній місцевості, і виготовлений власне на виробництві, що знаходиться в екологічночистій місцевості. Ну і для вичерпної відповіді скажу, що це продукт, виготовлення і споживання якого не шкодить екології.

Посівний календар дачника, садівника-городника: травень 2014

- Важливість використання екологічної сировини, мабуть, очевидна. Але чому важлива місцевість, де виготовляються продукти харчування?

- Є дві складові, без яких неможливе життя на Землі. Думаю, ви здогадалися, що я говорю про повітря і воду. Щодо повітря: сировина в процесі приготуванняі готова продукція так чи інакше контактують з повітрям. Відповідно забрудненість повітря відображається на якості продукції. Це було помічено давно. Тому підприємства харчової промисловості зобов’язують на законодавчому рівні обладнувати цехи спеціальним устаткуванням, яке «готує» повітря: очищує його, підігріває до відповідної температури взимку і охолоджує влітку. І це нібито правильно.

Але ж працівник заходить на виробництво з вулиці! І саме повітря з вулиці він приносить з собою, саме тим повітрям він дихав до того, як зайшов на виробництво. Навіть беручи до уваги те, що працівник зайшов в цех через душову кабіну і санітарний пропускник, він все рівно приносить з собою якусь кількість вуличного повітря. Якщо це повітря насичене шкідливими речовинами, вони в певній мірі потрапляють в цех, а відтак – і в продукт. Тому дуже важливо, щоб підприємство знаходилося в екологічній місцевості, щоб те повітря, яке працівник приносить з собою, було чистим.

Щодо води: вона має ще більше значення для виробництва харчових продуктів. Наприклад, технологія приготування вареної ковбаси передбачає додавання до м’яса води у вигляді льоду. Це робиться для того, аби м'ясо перетворилося на емульсію. Тож якщо вода буде невідповідної якості, всі її складові елементи – важкі метали, солі та інші речовини, потраплятимуть напряму в ковбасу.

І тут очищенням води справі не зарадиш. Я нещодавно спілкувався з одним німецьким колегою, який жалівся мені на таку ситуацію: він обладнав своє ковбасне підприємство дуже дорогими пристроями для очищення води, а через місяць змушений був їх зняти. Я запитав: «Для чого ж знімали? Обладнання ж таке дороге! І так дорого було його встановити!» Він сумно відповів: «З такою водою я отримував зовсім інший продукт, у нього був зовсім не той смак – якийсь ніби штучний. Вода ставала ніби мертвою, дистильованою!». Після цієї розмови я остаточно переконався, що вода має бути в міру очищена, вона повинна містити відповідні корисні мінеральні речовини.

Дуже раджу споживачам звертати увагу на те, де саме знаходиться підприємство, яке виготовляє продукти їхнього харчування.

В Інтернеті почався продаж арештованого майна

- Розкажіть про маркування «без ГМО».

- Почну здалеку: генетично модифікований організм – ГМО – це істота, в ДНК якої «вживлюють» ДНК організму іншого біологічного виду. Це робиться для того, аби передати одній істоті корисні властивості іншої, наприклад, зробити рослину стійкою до морозів чи шкідників, покращити смак плоду і т.п.. Нагадаю, ДНК – це те, що зберігає інформацію про білок в організмі.

Відповідно тільки продукція, яка містить білки, може потенційно мати ці сумнозвісні ГМО. Коли я бачу таке маркування на пляшці мінеральної води, то в мене виникає запитання: або виробник цієї води не розуміє, що в воді ніяких білків бути не повинно взагалі; або він використовує це маркування як додатковий маркетинговий хід, зловживаючи прагненням людей їсти екологічно чисті та безпечні продукти .

Історія з ГМО в Україні – досить коротка, але гучна. З грудня 2009 року усіх виробників харчової продукції зобов’язали маркувати свої вироби позначкою «Без ГМО». Звичайно, в усіх ЗМІ людям розповіли про те, що ГМО – це дуже шкідливо, тому треба шукати в магазинах продукти лише з відповідним маркуванням. Виробники продуктів харчування змушені були дуже швидко провести лабораторні дослідження своєї продукції, замовити додатковий друк маркування на упаковках. Це, звичайно, обійшлося їм в дуже крупні суми. Деякі торгові мережі навіть відмовлялися приймати товар без такого маркування. Але вже через два місяці Кабмін відмінив це обов’язкове маркування.До речі, в жодній країні світу нема закону, який би зобов’язував позначати на етикетці відсутність ГМО.

Щодо вживання продуктів, виготовлених з генномодифікованих організмів, науковці говорять про велику кількість ризиків для здоров’я. До кінця вплив ГМО на організм людини ще не досліджено. Але зазначу, ГМО використовують як в сільському господарстві, так і в біологічних та медичних дослідженнях, виробництві ліків, генній терапії.

Що робити, коли болить душа?

- Що Ви можете сказати про маркування «Без холестерину»?

- Люди починають звертати увагу на здоров’я лише в дорослому віці, коли воно починає давати серйозний збій. Ми дивимося медичні передачі по телебаченню, читаємо медичні статті в газетах. А там розповідають і про небезпеку ГМО, і про шкідливість холестерину і т.д.

Але якби ще з шкільної лави ми не заучували складні хімічні формули, а розуміли значення кожного елемента чи сполуки для повсякденного життя людини, то знали б, що холестерин – це речовина, яка міститься в нервовій та жировій тканинах, а також в печінці. Тобто холестерин в певній невеликій кількості необхідний людині. А відкладання так званого «поганого»холестерину відбувається, в першу чергу, не через жирну їжу, як всі звикли вважати, а через малорухомий спосіб життя, шкідливі звички та незбалансований раціон і порушення режиму харчування.

На столах наших бабусь-прабабусь було і жирне м'ясо, і сало, і домашня ковбаса. І все було корисним, ніхто не жалівся на холестерин. Тому що вся їжа була натуральною, споживалася в міру, а зайві калорії вивільнялися фізичною працею на землі.

Вертаючись до теми маркування, в таких продуктах, як соняшникова олія, холестерину не може бути апріорі. Якщо ви бачите таке маркування на цих продуктах, це значить, що виробник прагне збільшити довіру до свого продукту, маніпулюючи тривогою людей за своє здоров’я.

- Які прості поради Ви могли би дати читачам щодо маркування?

- Передусім, потрібно не на яскраві маркування звертати увагу, а на склад продукції, термін придатності, місце виготовлення продукту. В складі продукції дивіться на те, в якому порядку вказані складові. Той інгредієнт, відсоток якого найбільший в продукті, має йти першим у переліку, а далі – в порядку зменшення кількості. Щодо терміну придатності, зайвий раз нагадаю про те, що вживати продукт, термін придатності якого закінчився, не можна. Що стосується останнього пункту, я переконаний: екологічна їжа може бути виготовлена лише в екологічній місцевості.