У Рівному відзначив 90-річчя голова Братства вояків УПА

На свій ювілей пан Кирилюк зізнався, що не чекав такої до себе уваги від влади та журналістів.

- Мені це дуже приємно, адже мене так ще ніколи не вітали. Ні на 50, ні на 60, та навіть на 80 років. Я дякую усім, хто мене не забув. Миру усім нам, - сказав ювіляр, приймаючи вітання від міського голови Рівного Володимира Хомка та представників управління соціального захисту, повідомляє khomko.rv.ua.

Василь Макарович Кирилюк народився 28 листопада 1924 року в селі Дермань-Другий Здолбунівського району на Рівненщині. 1939 року закінчив навчання у польській семирічній школі, 1941-го – два класи гімназії. 1942 року відмовився їхати на роботу до Німеччини, перейшов на легальну роботу до організації юнацької сітки ОУН. Займався пошкодженням телефонних німецьких мереж, розвідкою та зв'язком. 1943 року був залучений в розвідку УПА. Тереном Василя Кирилюка був південь Острозького, Здолбунівського (Мізочеського), чистина Дубенського району Рівненської области та Шумського району на Тернопільщині.

Василь Кирилюк брав участь у бою з німецькими окупантами 30 травня 1943 року в селі Майдан Дубенського району, а також у серпні того ж року біля села Буща Здолбунівського району, села Точевики Острозького району. У липні 1943 року в складі куренів Ясена, Довбенка, Докса воював у лісах Теременського краю, брав участь у захисті мирного населення краю від диверсійний совєцьких спецгруп. З 1944 року продовжував діяльність у тому ж окрузі. 18 квітня 1944 року брав участь у бою з загоном військ НКВД, які напали на село Данилівку Острожського району. З 24 квітня 1944 року брав участь у Гурбенських боях, і в складі загонів УПА вийшов із оточення біля сіл Мости, Буща. Після Гурбенських боїв в селі Андрушівка на кордоні Рівненської, Тернопільської і Хмельницької областей провадив діяльність проти гарнізону військ НКВД, котрі постійно робили облави на села в цій місцевості й займалися мародерством. У серпні 1944 року рейдував у загонах УПА проти совєцьких окупантів у Хмельницькій області: робили засідки, більшість із яких були успішні.

Рідного брата та родичів Василя Кирилюка енкаведисти закатували. 1944 року повстанця завезли в Мізоч і кинули в "КПЗ", згодом – у Рівненську в'язницю. Крім того, совєцькі окупанти спалили будинок сім'ї Кирилюків, господарство пограбували, а сім'ю згодом депортували. Усе це загарбники робили без суду й слідства.

У грудні 1944 року разом із 2500 в'язнями Рівненської й Дубенської в'язниць Василя Кирилюка відправили на Північ, потягом у вантажних 16-тонних неопалюваних вагонах по 50 осіб у кожному. У дорозі від голоду у його вагоні померли 16 осіб. Поїзд зупиняли серед тайги і викидали померлих під відкіс залізної дороги. Перебував у концентраційних таборах Воркути та Печорлагу.

Повернувся на Рівненщину Василь Кирилюк 1949 року. Отримав середню освіту у вечірній школі Здолбунова. 1953–1958 роках навчався в Одеському технологічному інституті на факультеті механіки. 1973 року закінчив заочно Московський інститут харчової промисловости. З 1971 до 2000 року працював на підприємствах харчової промисловости Рівного та области. Нагород та відзнак від органів влади СССР та України не отримував.

Бере активну участь у громадській роботі: очолює ветеранську організацію при ЖКП "Промислове", є головою Рівненської обласної організації "Братства вояків УПА" ім. Романа Шухевича.

25 липня 2013 року Рівненська міська рада ухвалила рішення про присвоєння Василю Кирилюку відзнаки "За заслуги перед містом" І ступеня.

До теми:

ФОТО: У Рівному відбувся марш на честь річниці УПА

На Волині вулиці називають іменами героїв УПА