Безпритульні собаки Рівного: як вирішити проблему? [+ІНТЕРВ'Ю]

Нині в Україні існують сотні благодійних організацій, притулків для допомоги безпритульним тваринам. Мені вдалося взяти інтерв’ю у Марини Мельник, волонтера рівненського приватного притулку для собак "Надія".

- Пані Марино, проблема безпритульних тварин, яка є темою нашої розмови, сьогодні є досить актуальною. Давайте для початку уточнимо: в чому вона полягає?
- Передусім проблема полягає у відсутністі належних законів, які б примушували людей реєструвати тварин в ветклініках, регулювали чисельність та не дозволяли б розведення тварин, які не мають допуску до розведення та родоводу; відсутність будь-яких штрафів за самовигул тварин тощо. Це, так би мовити, корінь проблеми.

- Марино, відомо, що з 18.11.2012 р. Верховна Рада України ввела в дію закон "Про захист тварин від жорстокого поводження". Чи доводилося Вам використовувати даний закон особисто? Можливо, були ситуації, коли цей закон допомагав у Вашій нелегкій, але благородній справі?
- Багато законів прийнято, але чи дотримуються їх люди? А про те, що стосується захисту тварин, правоохоронні органи і слухати не хочуть. Мені особисто не доводилось, але ні для кого не секрет, що на вулицях Рівного та й в інших містах України ледь не щодня труять тварин. Чомусь за розслідування ніхто не береться. На превеликий жаль, останнім часом зафіксовано випадки і набагато жорстокіших методів вбивства тварин: їх і палять, і душать голими руками тощо...

-Марино, що спонукало Вас займатися волонтерством?
-Та, думаю, як і у всіх: з дитинства підбирала тварин з вулиці, шукала їм господаря. Згодом знайшла інформацію про притулки, познайомилася з іншими волонтерами, так і почалось...

-Розкажіть більше про ваш притулок: коли він був створений і як люди сьогодні ставляться до подібних організацій?
-Притулок був створений Алісою Мамчур у 2002 році. У своїй діяльності
ми стикаємося з різними людьми: хтось допомагає, приносить тваринам їжу і медикаменти, хтось допомагає фізично (чистить клітки, будує вольєри), інші ж навпаки - лише підкидають в притулок тварин, але допомоги ніякої.

-Справді? А яка ж причина цього? На вашу думку, в порівнянні з минулими роками люди стали добрішими до тварин, чи, можливо, взагалі збайдужіли до даної проблеми?
- Я не психолог, але вважаю, що все ще залежить від виховання. Яскравим прикладом тому є випадки, коли я вигулюю своїх собак. Вони виховані, дружелюбні, доглянуті, і коли йде людина з дитиною, то хтось говорить: "Дивись, які гарні собачки. Можна підійти погладити?", а хтось навпаки налаштовує дитину негативно, наприклад : "Не підходь, бо покусають, всі собаки злі!" тощо. От і виростають любителі тварин і ненависники відповідно, які при першій нагоді кидають в собаку каміння.

Щодо того, чи погіршилася ситуація, чи ні - то хто зна. Ще маленькою я пам'ятаю, як мій сусіда топив у річці цуценят, всі про це знали, але нікому не було до цього діла. Та й раніше собак на вулицях відстрілювали. Зараз хоча і введено в дію закон, згаданий Вами, але проблему безпритульних тварин повністю (навіть частково!) це не вирішує. Зрозуміло, тварин люблять не всі, та, ніде правди діти, іноді вони дійсно бувають агресивними. Тому останнім часом збільшилися випадки, що тварин труять...

- Як ви оцінюєте становище безпритульних тварин на сьогоднішній день?
- Єдиним плюсом є те, що тварин почали стерилізувати і на вулицях Рівного все більшає тварин з кліпсами на вухах. Але оскільки держава належно не слідкує за цим, то люди і далі викидають тварин або їхніх цуценят/кошенят на вулицю, відпускають собак на самовигул, через що ті губляться чи пакостять.

-Марино, і на останок хочу запитати: яку основну думку ви хотіли б донести до громадян України стосовно проблеми безпритульних тварин?
-Основна думка полягає в тому, що люди повинні зрозуміти, хто саме винен у такій чисельності безпритульних тварин на сьогодні. Замість того, що труїти їх, скаржитися на владу, яка все одно нічого не змінить, потрібно починати з себе. Думаю, кожен з нас може стати волонтером. Для цього просто потрібно підбирати по можливості тварин з вулиці, лікувати їх, якщо потрібно, обов'язково стерилізувати та шукати їм новий дім. Багато хто виправдовується, що не має на це часу, що вже є тварини вдома. Волонтери - такі ж звичайні люди, в яких є сім'я, навчання чи робота, свої тварини, але вони знаходять час, щоб допомогти. Ну і звісно ж, потрібно слідкувати за популяцією тварин. Якщо собака чи кіт не має племінної цінності, її потрібно стерилізувати та не розмножувати тварин, адже на вулицях і так багато безхатьків.

І на закінчення хочеться сказати дещо від себе: «Не важливо, хто ви, скільки вам років, ваша стать та товщина гаманця. Щоб бути людяним, потрібно всього лиш озирнутися навколо. Погодуйте безпритульну собаку на вулиці, зробіть благодійний внесок, станьте волонтером, поцікавтеся станом подібних притулків у вашому місті. Не будьте байдужими, адже найстрашніше у нашому житті - байдужість суспільства. Пам’ятаєте, як говорив Лис із повісті Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» : «…якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний на цілім світі. І я буду для тебе один в цілому світі».

Тож якщо ви приручили когось, будьте ласкаві, не викидайте його на вулицю, адже ви стали цілим світом для вашого улюбленця, і якщо зникає цей світ, життя стає до неможливості болючим.

До теми:

Що робити рівнянам, якщо стали жертвами безпритульних собак [+ПОРАДИ]

Центр Рівного заполонили бродячі собаки

Рівняни знову бідкаються на жахливі отруєння собак