Воїн чи трудівник

Трудівники — це люди, що у бізнесі працюють так, як працювали б на землі — ґрунтовно, неквапливо, покладаючись на свої знання та пристосовуючись до поточних умов, довго очікуючи плодів своєї праці, а потім вони готові поділитися цими плодами з усіма співробітниками. Загалом, це виробничники. Вони у великій мірі важкі, повільні, необразливі, ввічливі, доброзичливі й терплячі, готові “тягти лямку”. Вони творці, і в цьому їх найважливіша функція.

Воїни — це антиподи трудівників. Вони легкі, мобільні, непостійні, хижі, нетерплячі, агресивні і нещадні. Вони схильні не до тривалої завзятої праці, а до могутніх сплесків енергії (сутички, набіги). Вони не стануть чекати, поки земля принесе плоди, вони відберуть ці плоди в інших.
Оскільки вони нічого не створюють, їх треба годувати за рахунок трудівників. У спілкуванні вони нестримані, вразливі, як не дивно, але іноді безпричинно дратівливі й агресивні. В основному, це продавці продукту чи захисники трудівників.

На перший погляд, велику симпатію викликають трудівники. Вони — основа життя, без них не було б нічого, крім того, вони в силу своєї природи по-людськи якось більш симпатичні. Але вони нежиттєздатні без допомоги і захисту воїнів, воїни забезпечують їхню безпеку і спокій, а також постачають усім необхідним.
Крім того, воїни, в разі необхідності, мають більш високий творчий потенціал. Узагалі ж, трудівник у разі потреби йде воювати, а воїн від безвиході може зайнятися землеробством, але все-таки змішувати цих людей не варто, їхня користь саме в їхній спеціалізації.

Гарний воїн — це дуже важливий елемент в організації. Він дуже багато чого уміє, має великі знання, різнобічний досвід і широкі можливості. На підготовку гарного воїна і придбання ним досвіду витрачається багато часу, сил і засобів. На ринку праці воїн коштує звичайно дорожче трудівника (є і винятки), замінити втраченого воїна складніше, ніж трудівника. Крім того, з’ясовується, що воїни більш уразливі і тендітні. Їх легко скривдити, з ними легко посваритися, їм легко нашкодити. А ще дуже складно керувати підрозділом воїнів, робити це добре може тільки дуже мудрий, авторитетний і досвідчений начальник (лідер — це дуже мудрий і творчий керівник).

Недавно довелося зіштовхнутися з яскравим прикладом того, як доблесними діями адміністрації однієї фірми був повністю знищений дуже сильний власне “військовий підрозділ” (мається на увазі відділення, що складається з психологів і лікарів, що, безсумнівно, є воїнами). Причому для цього не треба було багато зусиль.

Було зроблено ось що: спочатку в їхню роботу директивно втручалися, не зважаючи на їхню думку. Потім стали взагалі переглядати мету і зміст їхніх дій у розрізі з уявленнями. Далі замінили керівника на безвладного і некомпетентного. Співробітники не поважали його, а він сам плутався у своїх розпорядженнях, змінював їх під натиском керівництва і не захищав своє відділення. Нарешті вольовим рішенням “зверху” перекроїли всю систему їх роботи, зруйнувавши те, що створювалося кілька років і нав’язавши таку систему, що була зовсім незручна. Вишенькою на цьому “торті” виявилася відмова підвищити зарплату, незважаючи на обсяг роботи, що збільшився. Після цього кілька співробітників звільнилися.

Навіщо було так чинити? Очевидно, визначеної мети тут не було. Просто керівники, будучи некомпетентними, апріорі вважали себе розумнішими фахівцями у їхній галузі і дозволяли собі командувати, не знаючи основ діяльності праці, її змісту й організації взаємодії. Заперечення розглядалися як єресь чи непокора, що підривали фірму. З таким убогим інтелектуальним багажем у начальства навряд чи можна розраховувати на процвітання, грамотне керування інтелектуальним капіталом.

Прикро за чудовий колектив.

Висновки такі. Берегти треба воїнів, чорт візьми! Треба витрачати час на з’ясування змісту їхньої діяльності, розбиратися в їхніх проханнях і претензіях, заохочувати взаємодії, що встановлюються, згуртовувати команду. Зрештою, для воїнів природно бути згуртованими усередині підрозділу, відчувати гордість за нього, відстоювати його честь, боротися за свої права. До всього цього треба ставитися з розумінням і повагою. Ну, і звичайно, працю воїнів треба оплачувати відповідно.