Як рівненські військові служать у степах Херсонщини [+Фото]

Нещодавно до нашої школи завітав капітан Ярослав Мельницький, командуючий окремим радіолокаційним взводом, що базується у степу неподалік селища Асканія-Нова. Він відгукнувся на запрошення завідувача шкільним музеєм Людмили Ташкевич та прийшов поспілкуватися з учнями школи.

Ідучи на цю зустріч, ми очікували побачити суворого військового, небагатослівного, грізного, від погляду на якого серце б ховалося у п’ятки. Але перед нами опинився дуже приємний чоловік: привітний, відкритий, щирий, ерудований. Офіцер у класичному розумінні цього слова.

Нам стало відомо, що пан Ярослав родом з Тернопілля, зі стародавнього містечка Кременця, служить у Рівному, одружений, має доньку-школярку та сина-студента. В Асканії-Нова йому дуже подобається. За словами капітана, в Асканії особливий клімат, від якого завжди гарний настрій. Кожну неділю він намагається відвідати церкву, а вільні хвилини разом із підлеглими присвячує прогулянкам дендропарком та зоопарком.

Під час зустрічі пан Ярослав розповідав про діяльність його взводу та відповідав на різноманітні запитання школярів. Учнів цікавило як облаштувалися солдати, як працюють, що роблять у вільний час, які страви готують, як розважаються та ін. Ярослав Анатолійович оглянув трофейну зброю, яка в якості експонатів зберігається у шкільному музеї, розповів про її призначення. Офіцер також завітав до шкільної бібліотеки, де закликав учнів більше читати, у тому числі історичної літератури. Потім було спільне фотографування і насамкінець капітан запросив школярів до себе в гості на екскурсію.



Через декілька днів учні прибули до військових з візитом-відповіддю. Нас зустріли привітні хлопці-радисти. Як нам стало відомо, переважна частина військовослужбовців прибула до нас з Рівного, є також хлопці з Херсону та Одеси. Екскурсія розпочалась із знайомства за полудневим столом. Військові пригостили справжніми солдатськими макаронами із тушонкою.



І поки школярі слухняно й відповідально цокотіли ложками по металевих тарілках, хлопці-кухарі роздивлялися маленьких гостей та посміхалися. А по закінченню обіду, шестикласник Сашко Фесенко узявся мити посуд, тим самим показавши приклад іншим учням як треба поводитися на солдатській кухні.



Після макаронів прийшла черга познайомитися із основними об’єктами частини. Учні оглянули палатки, у яких мешкають солдати, дізналися про роботу приладів радіолокаційних приладів. Кожному екскурсантові пощастило примірити справжній бронежилет, каску, протигаз та сфотографуватися у солдатських атрибутах. Наші хлопчики вважали за честь не тільки потримати автомат у руках, але й розібрати його під ретельним наглядом військових. Від солдатів ми дізналися, що їм всіляко допомагають місцеві жителі. Приносять продукти, книги, газети та інші речі, що необхідні у господарстві.











Під час екскурсії одному військовослужбовцю зателефонували з дому та повідомили, що в нього народився син. Цей солдат сяяв від щастя так, як може сяяти лише військовий! Ми бажаємо здоров’я маленькому громадянину та його батькам міцного здоров’я, злагоди та добробуту.

Дякуємо учителям Людмилі Ташкевич та Іллі Терновому, а також всім радистам на чолі з капітаном Ярославом Мельницьким за пізнавальну та змістовну екскурсію. Хочеться побажати військовим, щоб держава їм належно віддячувала за службу та захист Батьківщини, щоб військова служба не перетворювалася на екстремальні випробування, а була по-справжньому престижною сферою людської діяльності.

Сподіваємося, що у багатьох радистів залишаться тільки кращі спогади про перебування в Асканії-Нова. І колись, вони приїдуть до нас не з військовою метою, а привезуть рідних, щоб ті помилувалися красотами нашого заповідника.

До теми:

"Там мої брати, які захищають мій дім", - волонтерка з Хмельниччини

Для допомоги бійцям АТО потрібні білі простирадла

Рівненську волонтерку прооперували за кордоном (+ФОТО)