Ми у Facebook
08.01.2016, 19:30

Оксана Лозова: "Хочу, щоб у 2016 році серце кожного українця працювало на Україну"

Лікар обласної дитячої лікарні Оксана ЛОЗОВА, керівник облорганізації Радикальної партії Олега Ляшка - про рік, що минає, перемогу партії на виборах, нюанси місцевої політики.
Лікар обласної дитячої лікарні Оксана ЛОЗОВА ще зовсім недавно навіть не думала про те, що потрапить у політику. Опинилася у ній через сина Андрія. Бо в якийсь момент усвідомила: якщо сидітиме склавши руки, його за активну громадянську позицію можуть запроторити за ґрати. Нині син – нардеп від Радикальної партії Олега Ляшка, а Оксана Лозова – голова Рівненської обласної організації цієї політсили й керівник фракції в обласній раді. Про рік, що минає, перемогу партії на виборах, нюанси місцевої політики – у розмові з Оксаною Лозовою.

"Еротічєскіє ігри самцов іногда могут імєть вєсьма пєчальниє послєдствія..."

– Головою обласної організації я погодилася стати тому, що не змогла відмовити лідеру партії Олегу Ляшку, якого дуже поважаю. Бо його шлях від звичайної дитини з інтернату до лідера партії і кандидата у Президенти не може не вражати. Та й його трепетне ставлення до сім'ї, до доньки не може не викликати пошану. Як голова територіальної організації можу сказати, що пишаюся нашої партією, пишаюся результатами, отриманими на останніх місцевих виборах. Адже ми і, думаю, не тільки ми, не очікували, що будемо мати десять мандатів в обласній раді. І це добре. Для мене головне, що представники нашої партії не тільки ввійшли в раду, а й зрозуміли, що потрібно працювати командою і разом боротися за чесність, прозорість, непродажність. Нам було непросто на виборах, але раз справилися – будемо йти вперед. Адже маємо перед собою мету – це боротьба за Україну.

– З якими проблемами у депутатській роботі вже довелося стикнутися?

– Вже звучить у коридорах влади, і на це поскаржилися виборці, що дитячі художні, музичні школи хочуть потихеньку перевести у приватні. Хто з наших людей, бідних, нещасних, зубожілих, зможе заплатити за навчання своїх дітей на приватній основі? Я категорично проти цього, бо це означає, що ми найталановитіших викинемо за борт. Можливо, комусь така позиція не подобається, але ми будемо з цим боротися.

"Кіно показують. Безплатно" - нардеп з Рівного про конфлікт "Аваков-Саакашвілі"

– Не розчарувало депутатство?

– Навпаки. Я пишаюся, що голова облради Володимир Ковальчук — від нашої партії. Ніхто на це не сподівався і не передбачав. Я казала голові, що йому зараз важко, але водночас і легко, бо він має багато гарних ідей для впровадження їх в області й готовий заради Рівненщини буквально зі шкіри вилізти. Ще він дуже розумний, активний і зможе багато корисного зробити. Але коли минуть роки, то наступникам, що прийдуть на його місце, буде дуже важко.

– Але на Володимира Ковальчука так накинулися відразу, почали цькувати...

– А ви не розумієте чому? Ще людина не встигла попрацювати, а вже намагаються очорнити. Значить, думаю, його бояться. До речі, ті квіти для журналістки були куплені не за бюджетні кошти, як про це писали.

На Рівненщині жінка в будинку престарілих мріє побачити сина, доки жива

– Як вдалося з іншими політсилами домовитися, щоб за нього проголосували?

– Було складно, чесно. Ось кажуть: були "договорняки". А це, мовляв, грубо, недобре. Але домовленості у політиці були завжди. І зараз ніхто не скасовує домовленостей патріотичних сил країни. І це правильно. Бо не може такого бути, що хтось один монополізує владу. Має бути об'єднання проукраїнських сил у владі, а не її монополізація. Тобто нічого поганого у так званих "договорняках" нема.

– Чи довелося чимось пожертвувати, поступитися ради того, щоб головою став Ковальчук?

– Жертв не було. Але співпраця, співдомовленість були. І це – нормально. Бо питання об'єднання проукраїнських сил — нині найголовніше. Ми можемо розвалити коаліцію. Це не проблема. Але що тоді чекає людей?

Владика Іларіон відзначив депутата Рівненської обласної ради

– Ви – лікар, але не пішли працювати у медичну депутатську комісію облради. Чому? Вважаєте медицину "непідйомною" галуззю?

– У нашій фракції з десяти депутатів троє медиків. Не можуть всі троє ввійти у медичну комісію. Тому ми вирішили так: оскільки є десять комісій і стільки ж членів фракції, то кожен має працювати в одній з комісій, щоб могти, принаймні, доводити інформацію з їхніх засідань до відома решти членів фракції. А я пішла в ту комісію, де можу розвивати свою передвиборчу програму. Це комісія з питань місцевого самоврядування та євроінтеграції. Бо хочу, щоб не тільки регіон, а й країна йшла вперед. Хочу боротись за справжнє самоврядування, за входження в Європу. Робота в комісії з питань євроінтеграції допоможе мені й надалі відправляти наших дітей лікуватися за кордон. Ми це робили й досі. Так вдалося пролікувати в Італії, США, інших державах шістьох рівненських дітей з пухлинами, хворобами серця. Також ми навчали за кордоном наших медиків. Окрім цього, робота у комісії з питань місцевого самоврядування дозволить ближче спілкуватися з громадами, чути їх. Бо, приміром, об’єднання громад потрібне. Але воно повинно бути добровільне, а не примусове. А на Рівненщині зараз воно добровільне десь на 50 відсотків.

Керівник рівненського «Правого сектору» залишає політсилу вслід за Ярошем

– Не важко бути депутатом?

– Важко. Але вирішення будь-якої проблеми не буває легким. Кожному з нашої фракції, враховуючи, що жоден досі не був депутатом, зараз доводиться напам'ять вчити регламент облради. Я його уже 105-й раз читаю. Але мусимо це робити, щоб могти ефективно допомагати мешканцям Рівненщини. І не повинно бути так, як я почула нещодавно: колишньому депутату, який має чималі статки, виділяють допомогу з обласного бюджету, тому що йому поставили штучний суглоб. Я розумію, що у нього важка хвороба. Але давайте будемо допомагати бюджетними коштами бідним, а не тим, хто здатен самостійно оплатити лікування.
До речі, дехто мені дорікав, мовляв, я пішла у політику, щоб змінити свою посаду. Але запевняю: не за цим. Я хочу використати, можливо, це егоїстично, свою посаду, щоб допомогти педіатричній службі Рівненщини. Я в педіатрії працюю 28 років. І хочу, щоб тут було краще. Що від мене буде залежати — все зроблю. А міняти свою нинішню роботу на якісь високі посади – ні. Не бачу у цьому необхідності й не маю такого бажання.

Як рівненські нардепи ночували у парламенті (ФОТО)

– Чим пояснюєте успіх вашої політсили на виборах?

– Не вважаю це успіхом. Ми могли зробити кращий результат за кількістю депутатів у місцевих радах. Але я рада, що є так, як є. У будь-якому разі це тільки старт. Мусимо працювати і працювати. Причому так, щоб це було не разово, а на перспективу.

– Напередодні Нового року, що можете сказати про цей рік і що хотіли б побажати рівнянам у майбутньому – 2016-му?

– Останні кілька років були дуже складними для нашої держави. Тому я хотіла б, щоб наша країна (а ми маємо родючу землю, розумних, освічених людей) стала країною, яку не тільки поважають, а й бояться, тому що вона сильна, незалежна і може відстояти свою незалежність. Україна – єдина. І буде єдиною і найкращою. І я хочу, щоб серце кожного українця говорило і працювало на Україну.

Розмовляла Мирослава ШЕРШЕНЬ.





На правах реклами