Рівненська поетеса Анна Лимич присвятила вірш своєму чоловікові

ТОБІ. ТИ ЗНАЄШ

Ти в Небо пішов, наче в розвідку, – як там у небі?
Солоні і світлі, мов душі, сумують віки.
Чи знаєш ти, як нам?! Існуємо тиждень без тебе.
Торкнутися б ніжно твоєї живої руки…

Вона – як місток поміж темними прірвами світу.
А промінь від серця – стеблина від свічки, тремтить.
Усе, що було як божественне втілення світла,
Здиміло у полум’ї смерті, згоріло, горить!

Криваву ріку, що текла, як з гори, безкінечно,
Нітрохи спинити тоді не змогли береги.
Ти ж тільки у розвідку йшов, та до жаху безпечно!
Бо там гірші звіра – живуть на землі вороги.

Вернися, вернись! Що – у Небі, розкажеш пізніше.
Для нас основне – рідний голос почути з безмеж.
Ти зможеш, ти знаєш, як все повернути. Ти інший!
Ця жертва твоя – як і ти, найдорожча, без меж.

Ніщо не заживить крізної – до космосу! рани.
Як атомний вибух! І попіл холодний мовчить.
І янголи чорні, і каїни, демони, канни…
І плаче Господь, бо сьогодні найбільше болить.

Анна Лимич, https://www.facebook.com/anna.limich?fref=ts

Читати також:

Лікар Андрій Лимич: "Кожна добра справа має бути доведеною до кінця"

Лимичі “зібрали каміння” — згуртували свій рід

Відомого рівненського лікаря вбили у власному офісі (+ ФОТО, ВІДЕО)