25: творці Незалежності. Оксана Лозова: "Я вірю в незалежну Україну, яка житиме для людей"

А ще Оксана Лозова очолює обласну організацію Радикальної партії Олега Ляшка і є депутатом обласної ради.

Розмова з пані Оксаною була про незалежність, медицину і важливі проблеми сьогодення.

– Як ви оцінюєте роки незалежності України? Якими вони для вас були?

– Роки Незалежності – це складний, але теж щасливий період не тільки мого життя, а й мого покоління. Звісно, було тяжко, були злети і падіння, траплялися й невиплати зарплати, були дуже скрутні часи, але ми жили з натхненням, працювали, ми хотіли зробити щось вагоме і корисне для України, для людей. Важливо розуміти, що українці обрали Незалежність. І це вони підтвердили на Всеукраїнському референдумі, який відбувся 1 грудня 1991 року. Про незалежність наш народ мріяв десятиліттями, якщо не століттями. Мій батько був щирим патріотом, і я добре пам'ятаю, який він був щасливий, коли оголосили про незалежність України. Про день, коли ми справді почали ставати незалежними, він мріяв багато років свого життя.

Після проголошення незалежності виникла певна ейфорія, але саме тоді ми почали робити перші кроки на шляху розбудови нашої держави, як в Україні, так і на міжнародному рівні. Саме у той час сформували Конституцію України. Інша справа, що опісля її безліч разів змінювали – під кожного нового очільника держави. І це неправильно, оскільки господарем Конституції народ, саме він повинен її створювати!

Свято Незалежності має для мене певну гіркоту, тривогу за майбутнє. Іде війна, не АТО, адже це справжня війна! Більше того, зараз знову масово пропагується ідея федералізації України, державний суверенітет, яким ми пишалися багато років, під загрозою. Ми втрачаємо наших бійців, протистоїмо збройній агресії Росії, як іззовні, так і зсередини. Це ціна, яку українці платять за своє право бути незалежними, за те, щоб гідно жити в своїй країні, працювати та ростити дітей. За це гинуть наші батьки, брати, чоловіки...




– Ваші колеги-медики також...

– І мої колеги також! І за яких умов їм доводиться працювати на війні! А ви знаєте, що добровольчий медичний батальйон призупинив свою діяльність саме через те, що їм не присвоюють статус учасника бойових дій? Саме тому вони працюють поза законом: на цих медиків можуть відкрити кримінальні справи, їх можуть посадити в СІЗО, в тюрму. Так, як зараз сидить дуже багато патріотів України. Патріоти сидять по тюрмах, а корупціонери наживаються на війні й гуляють на свободі! Але я впевнена, що наші вороги зазнають поразки. В наших жилах тече кров козаків, повстанців, воїнів УПА, які так само боролися за справедливість, за становлення нації, за рідну землю. Вони зберегли наш синьо-жовтий прапор, тризуб, українське слово. Якщо не скорилися вони – не скоримося ми!

Я вірю, що ми зможемо створити справді незалежну, дійсно автономну Україну, яка житиме для кожного українця, для його добробуту. Я вірю, що нашим дітям не доведеться виїжджати за кордон, наші сім'ї не будуть через це розпадатися. Вірю, що в майбутньому українські діти зможуть вчитися і працювати в незалежній Україні, а не десь на чужині. Я нещодавно дізналася, що близько 30 відсотків українських випускників подали документи на вступ у вищі навчальні заклади інших країн, найбільше у Польщу. І більшість з них таки поступить. Для мене це прикро, адже попри всі складнощі, ми намагалися побудувати незалежну Україну для наших дітей. І, незважаючи ні на що, я вірю, що нам це вдасться.

– Якщо говорити про дітей, то часто чути, що їх з кожним роком народжується менше. Нам загрожує демографічна криза?

– На сьогоднішній день ми дійсно уже маємо демографічну кризу, ми втрачаємо наших людей. В Україні зараз спостерігають від'ємний приріст населення: тобто більше людей вмирає, ніж народжується. Кілька років я була щаслива, що Рівненська область є одною із небагатьох, де є позитивний приріст населення: тобто народжуваність більша, ніж смертність. Багато дітей народжувалося у північних районах Рівненщини. І там тепер зараз з'являється на світ менше дітей. Це значить, що Україна не розвивається: немає поступу ні освіти, ні медицини.




– Чому, на вашу думку, склалася така ситуація?

– Причин, які вплинули на ситуацію в українській медицині, багато. Але це також і через те, що ми не маємо міністра охорони здоров'я, адже зараз в Україні є лише виконуюча обов'язки. Кожного разу приходить новий міністр і говорить про потребу реформ. Але з кожним новим міністром змінюється й бачення цих реформ. Це дуже прикро, адже українські медики – талановиті професіонали. Канада, для прикладу, запозичила нашу модель профілактичної медицини. Або Польща. Я була там на стажуванні. При чому приїздила в Польщу до реформи медицини і після неї. Так, у них не все ідеально, ідеальних умов немає ніде, але за три роки вони зробили так багато, я не тільки була здивована, я їм по-доброму заздрю. І це ж наші сусіди, до кордону всього близько 200 кілометрів. Й нині вони і далі розвиваються. А мені прикро, що українські хворі їдуть лікуватися, на операції з трансплантації у Польщу, їдуть у Білорусь. І через це дуже сумно. Я – дитячий кардіолог, працюю у сфері кардіохірургії, це та галузь, яка в Україні розвинута не гірше, ніж в інших країнах. Наприклад, у липні цього року в Україні провели першу трансплантацію механічного серця 41-річному харків’янину. В Україні також живе пацієнт, якому 13 років тому пересадили серце. А сьогодні наші хворі збирають гроші, їдуть у Білорусь, бо там трансплантація коштує найдешевше. Наприклад, минулого року тільки держава заплатила 800 тисяч євро за лікування наших хворих. Це не враховуючи тих грошей, які зібрали люди. В Україні є лист чекання, є черга, щоб поїхати на трансплантацію за кордоном. Чому ми повинні платити іншим фахівцям, якщо у нас є власні медики-професіонали. Для того, щоб змінити таку ситуацію, нам потрібен закон про трансплантацію.

Варто розуміти, якщо в Україні головним питанням не буде здоров'я громадян, їх освіта, профілактика захворювань, створення нових робочих місць, працевлаштування людей, ми будемо лише деградувати, це не просто буде демографічна катастрофа.

– Яких реформ охорони здоров'я потребує Україна. Потрібна платна, страхова медицина як у Польщі, яку ви згадували?

– Питання страхової медицини дуже важливе. Страхова медицина повинна бути запроваджена лише тоді, коли українці матимуть роботу і зможуть заплатити за страховку. До речі, питання страхової медицини зараз дуже серйозно стоїть у Сполучених Штатах Америки. Там зараз більше 50 відсотків не мають страховок. Особливо у тих регіонах, де працюють мігранти: штати неподалік Мексики, наприклад. І через дуже багато проблем. Я була в Америці, там медицина розвинена неймовірно добре, але жити там і працювати я не хочу. Моя мрія, щоб в українській медицині була достатня матеріально-технічна база, оплата і нашим хворим допомагали в Україні. Але останнім часом ми вміємо ламати, але нам дуже складно вдається будувати.

– Як можна змінити цю ситуацію? Які ви бачите для цього можливості як депутат?

– На сьогодні наша обласна рада має 21 медика. Такого ще не було. І я дуже сподіваюся, що на перспективу ми зможемо здобути більшість в раді. І матимемо змогу курувати і вирішувати питання щодо медицини. Хоча і на сьогодні ми намагаємося їх вирішувати. Не все можливо і не все в наших силах, але хто стукає, тому і відчиняють. Більше того, кожен з нас може щось зробити для України. Давайте разом молитися за всіх полеглих, за тих, хто зараз на передовій! Нехай Господь дасть нам мудрість у прийнятті рішень, терпіння, духовні сили і далі непохитно відстоювати суверенність нашої держави. Бажаю нашим співвітчизникам, українцям не втрачати віри. Миру, спокою та міцного здоров’я їхнім родинам. Нехай Господь береже нас та Україну. Слава Україні!

Читайте також:


Лідер Радикальної партії Ляшка на Рівненщині Оксана Лозова: “Працювала 24 години на добу, тепер – 28”

Лідер Радикальної партії Ляшка на Рівненщині Оксана Лозова - про медицину і політику [+Відео]

Лікар Оксана Лозова: «Якщо дитина підозріло втомлюється — це привід показати її спеціалісту»

Лідер Радикальної партії Ляшка на Рівненщині Оксана Лозова: “Ми відбулись як нація – тепер повинні відбутися як держава” [+ІНТЕРВ'Ю]