Бурштинове покоління. Як діти стають копачами «сонячного каміння»

Вони ігнорують навчання, натомість купують автомобілі, розважаються, по-дорослому і не бояться ані законів, ані покарання. Тим часом на дитячій праці заробляють дорослі, а правоохоронці розводять руками.

Цьому присвячене розслідування Дмитра Бондара для проекту «Слідство.інфо».

– Двадцятка, десятка.

– Гривень?

– Нєєє. Це тіпа кусок. Двадцатка, це допустім 100 доларов за її…

– А шо за вагу?

– Да, 20 грам кусок. Цілий кусок.

Саме так з необізнаними дорослими розмовляють тринадцятирічні школярі з Дубровиці, розповідаючи про свої здобутки на літніх канікулах. Вони знають про бурштин майже усе. За прогуляний день у школі школяр може заробити до тисячі гривень. Вони не соромляться розповідати про це навіть педагогам.



Марія Симончук працює шкільним психологом у ліцеї в Клесові. Звідси – починалася бурштинова лихоманка. Вона працює з неповнолітніми бурштинокопачами ледь не щодня.

ВІДЕО: Як у лісах Рівненщини "миють" бурштин [+Відео]


«Говориш: ти чого пішов з уроків, самовільно? «Робота, подзвонили, що починається робота, нада на роботу. У нього буде сьогодні, наприклад, тисяча зароблена, він що буде два уроки сидіти в школі?»

Школярі вчать педагогів розбиратися у специфічній бурштиновій термінології, пояснюючи де були і чим займались під час уроків. Наприклад, кажуть – «сидів на фішці», тобто пильнував.

Юних «фішкарів» правоохоронці бачать на кожному з відпрацювань – не приховує керівник приданих сил опепативного штабу Сергій Науменко:

«Що таке фішкар? Це людина, яка інформує – чи мобільним зв'язком чи по радіозв'язку іншому, безпосердньо старателів, що до них наближаються правоохоронні органи. Майже 60-70 відсотків фішкарів – це неповнолітні» – каже Науменко.

«Може так бути: на уроках є, там передзвонили… вони ж в бригадах і вони… бачиш, що уже нема на уроках», – розповідає Марія Симончук.

Причини залучення дітей до бурштиновидобутку полягають, як у бідності окремо взятих сімей, що потребують коштів для прожиття, так і у надмірних достатках бурштинокопачів на фоні розбитих доріг та безробіття. Діти бачать, що відбувається навколо, – пояснює Марія Симончук.

«Вони мені просто прямо й кажуть, що «Марія Сергіївна, нащо вчитися? Оті подивіться, ті що вчилися, як вони живуть? Якщо вони мають освіту, що вони мають? А я, Марія Сергіївна, от скільки у вас зарплата?». От старшокласники так і кажуть: «У вас яка зарплата?». І що у відповідь сказати?» – зітхає пані Симончук.

У Клесівській школі ми познайомились з двома школярами. Хлопці кажуть, що в бізнесі з дев'яти років, тобто з четвертого класу.

На Рівненщині бурштин вилучають у водіїв

Школярі підтверджують – їх однолітки заробляють собі на автомобілі. Не приховують – освітою не надто переймаються, уроки прогулюють.

– Ви не думаєте, що це вплине на навчання, що ви миєте чи прогулюєте?

– Пара паперів і всьо, – каже школяр на запитання журналіста, маючи на увазі хабар за вирішення питання прогулів.

Результат бурштинової лихоманки – провал зовнішнього незалежного оцінювання у північних «бурштинових» районах області. За підсумками тестування з української мови Рівненщина посіла третє місце з кінця.

У Клесівській школі-ліцеї цьогоріч не склали ЗНО близько четвертини випускників – стільки ж залучені до бурштиновидобутку. І це – не найгірший результат, у десятках сільських шкіл ЗНО проблема ще серйозніша – не склали від 30% до 70% відсотків школярів.

Григорій Таргонський – начальник управління освіти Рівненської обласної державної адміністрації не вважає, що проблема виключно у «бурштиновій лихоманці», та все ж визнає: «Велика кількість дітей сьогодні, очевидно з дозволу батьків, займається цим і це також впливає на якість їхнього навчання.

Я більше того скажу, що можливо і з дозволу і батьки прямо залучають дітей до цього, такі факти можуть бути абсолютно. Але ж ще раз кажу – це вже компетенція інших органів.»

Втім, попри свідчення місцевих, спецпризначенців та, в решті решт, самих неповнолітніх копачів, місцеві правоохоронці запевняють – діти не миють разом з дорослими.

Ігор Адамчук, інспектор сектору ювенальної превенції Сарненського відділу поліції

– На протязі 2015-16 років не виявлено жодного факту втягнення дорослими неповнолітніх…

– Тобто жодного разу поліція не виявляла неповнолітніх з батьками чи з дорослими при незаконному бурштиновидобутку?

– Ні, жодного такого факту не було, – намагається переконати Ігор Адамчук.

Відповідно до статті 304 Кримінального кодексу України за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність передбачена відповідальність від трьох до семи років позбавлення волі. Якщо ж до злочинної діяльності неповнолітніх залучають близькі родичі, санкція ще вища – до десяти років за гратами.

Стаття покликана забезпечувати права неповнолітніх, та правоохоронців це не цікавить – реагувати вони не поспішають.

Зрештою, бурштиновий бізнес б’є не лише по навчанню. Це не просто виснажлива робота на «клондайку», а ще й небезпечна війна. З конкурентами, криміналом та інколи й правоохоронцями. І жертвами у цій війні не рідко стають саме діти.

Сьогодні, поки не вирішена проблема із «дорослим» нелегальним старательством, ніхто не поспішає братися за участь в цьому дітей. І, схоже, останніх це цілком влаштовує: миліше шкільного дзвінка, їм дзвінок бригадира, щоб зайняти свою зміну на клондайку: з сачком, пожежним шлангом чи на варті «фішкарем».