17.04.2017, 09:30

На другий день Пасхи рівняни понесуть "волочильне"

Волочильне - традиційні щедрі подарунки для малечі, похресників та дітей-христосувальників, які у перший та другий день Великодніх свят ходять поздоровляти хрещених батьків, "христосуватися" й обмінюватися пасками та крашанками.
Колись дуже давно другий день після Пасхи називали "Волочильний понеділок" або "Волочильне". У цей день до родичів, знайомих, повитух і священиків приходили діти, приносячи в подарунок “волочильне”, яке складалося звичайно з пшеничного калача (бабки, пасочки) і кількох крашанок.

Куди подіти шкаралупи зі свячених яєць


Звичай дарувати "волочильне" існував і в українців, і в білорусів, і в росіян, і в поляків та литовців.

Діти до 12 років носили пироги, бабки, паски хрещеному батькові, хресній мамі, бабусі. Можна уявити собі малечу, яка старанно "волочить" за собою величезний вузлик чи кошик зі свяченим "для хресної".

Хрещений батько обдаровувував дітей грошима, а його дружина насипала гостинців у хустку і давала кілька пасхальних яєць.

Хрещена мати грошей похресникам не давала, а традиційно готувала їм гостинці. Колись це було насіння, горіхи, цукерки, бублики, крашанки. Сьогодні вибір солодощів та іграшок надзвичайно широкий.


Як дарувати "волочильне"

Коли дитина приходить до хрещеного батька з пирогами на Великдень, за традицією має сказати: «Христос Воскрес, будьте здорові з святом!». Хто є в хаті, каже: «Воістину Воскрес, спасибі, також і тебе поздоровляємо, рости великий (чи велика)», – і гладить дитину по голівці. Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрещена мати запрошує дитину за стіл, пригощає її. А наприкінці насипає гостинців у хустку, дає дитині в руки і скаже: «Іди, дитинко, з Богом», розповідає про давній народний звичай.


Щасливе Рівне