За 7 днів до початку Великого посту віруючі молитовно звершують М’ясопусну батьківську поминальну суботу.


Чому батьківська субота?

У церковному календарі на рік є 7 днів, коли покійних поминають особливим чином. Ці дні називають "батьківська субота", бо у молитвах до Господа люди здавна в першу чергу згадували своїх померлих родичів, батьків. Дати батьківських субот кожного року змінюються, бо прив'язані до дат інших церковних свят.


Чому вселенська субота?

Бо важливість таких поминальних днів не тільки у вшануванні близьких родичів. У ці дні шанується пам'ять абсолютно всіх, хто віддав життя в повній самоті і за чиї душі нема кому молитися у світі живих.

У цю вселенську батьківську суботу особливо ревно моляться за тих, хто помер швидко і несподівано й не отримав церковного відспівування в осстанні хвилини свого земного життя: при нещасних випадках, аваріях, ДТП, за незрозумілих обставин, а також зниклих безвісти.

Священнослужителі наголошують: головний сенс цього особливого дня у тому, щоб, готуючись до Великого посту й Воскресіння Христового, знищити межу між живими та тими, хто покинув цей світ і з новою силою ствердити: Христос переміг смерть. Тому не зовсім правильно казати про небіжчиків "мерці". Православні кажуть: "спочилі".

У році лише дві поминальні вселенські суботи – М'ясопусна і Троїцька.


Чому м'ясопусна субота?

М'ясопусний поминальний день відзначається перед початком Сирного тижня (Масниці, Масляної) та дозволяє вживати в їжу всі продукти, бо посту ще немає. Саме після М'ясопусної суботи починаються обмеження на вживання м'ясних продуктів, але дозволяється риба, яйця і молочні продукти.




Церковні правила та народні традиції

У цей день віруючі християни йдуть у храм, ставлять свічу “за упокій” на кануні – особливому заупокійному свічнику (столику) прямокутної форми.

У церквах на ранкову службу також несуть для освячення коливо – традиційну поминальну кутю, з якої потім починається поминальний обід. Кутю, хліб, печиво та інші поминальні продукти ставлять на тетрапод (приставний стіл поряд з кануном). Саме перед ним відбуваються панахиди та заупокійні богослужіння.

У храмах читають заупокійні молитви за всіх християн (від Адама і до сучасників), незалежно від часу та місця їх проживання і поховання; проводять всесвітні панахиди, які представляють собою заупокійні богослужіння.

У поминальну вселенську суботу люди моляться про те, щоб Господь упокоїв душі покійних і змилостивився, відпустивши їм усі земні гріхи.

ДО ТЕМИ:
Церковний календар на березень 2019
Традиції, забобони, марновірства про могили, кладовища і поминальні дні
Традицiя «поминати» померлих з алкоголем – суто радянська, а не християнська

Підписуйтесь на новини "ОГО" у соцмережі Facebook та у Telegram