Труби до будинків прокладали по-різному. Для одних це зробила держава. Для інших - будівельна або газова компанія, або самі споживачі. Це робили з єдиною метою – аби забезпечити безперебійне та безаварійне газопостачання, тобто для руху газу до осель.

Не рідко люди вважають, що газ в помешканнях залежить лише від наявності труби під землею та на фасадах будинків. Насправді все значно складніше. Щоб людина відкрила перемикач плити і у конфорках був газ, газовики щодня проводять комплекс робіт, підтримуючи та контролюючи тиск газу у газопроводі. Вони находять витоки газу, ремонтують всі труби та зупиняють аварії.

Видобутий чи імпортований газ потрапляє до магістрального газопроводу. Це велика труба, якою газ транспортується під високим тиском. Через небезпеку напряму від магістральної труби газ не можна подати в помешкання чи навіть на промисловий об'єкт. Тому спочатку газ доставляється розподільними мережами, в яких тиск понижується. Понижають та підтримують стабільний тиск газу в мережах, запобігають його стрибкам шафові газорегуляторні пункти (ШРП). Це жовті шафки з написами «Вогненебезпечно. Газ», які споживачі Рівненщини бачать чи не щоденно на вулицях. Аналогічну функцію виконують газорегуляторні пункти (ГРП). Це цегляні приміщення. Це саме те обладнання, яке забезпечує безперебійне та безаварійне газопостачання до кожної оселі. Його потрібно щоденно обслуговувати, ремонтувати та періодично замінювати.

АТ «Рівнегаз» відповідає за підтримання тиску та обслуговування газорозподільної мережі в належному стані та забезпечення роботи екстреної служби.