Рівненський священик про Страсну суботу

Знявши з хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосиф і Никодим поклали Пречисте тіло Господа в новому кам'яному гробі в саду Йосифовому, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей гробу привалили великий камінь. При похованні Ісуса Христа перебували Марія Магдалина й Марія, мати Якова та Іосії.

- Бог Слово плоттю сходить до гробу, сходить також і до пекла (1 Пет. 3, 19-20) з природною і божественною душею, яка через смерть відокремилася від тіла і віддана Ним в руки Отця, Якому Він приніс і кров Свою, що стала нашим спасінням. Але душа Господа в пеклі не була утримана, подібно душам святих, бо вона не підлягала прабатьківському прокляттю. Вселився Господь наш Ісус Христос у гробі тілесно і з Божеством, що з'єдналися з плоттю: але в той же час Він був і в раю з розбійником, і, як раніше сказано, в пеклі з нагою своєю душею, надприродньо ж був як Бог неописаний, необмежений.

Зазнало Господнє тіло розлучення душі від тіла, але не руйнування плоті і членів і повного псування їх. Святе тіло Господнє Йосиф, знявши з дерева, хоронить в новому гробі і в саду, над входом гріб привалює дуже великий камінь. Відтоді пекло здригається і дивується, відчувши могутню силу, і незабаром воно, що неправедно поглинуло людей, вивергає і Христа, - твердий і наріжний камінь, - і тих, яких утримувало в утробі своїй, як поживу та насолоду для себе, - пояснює події Великої суботи протоієрей Миколай Капітула.

У день Великої Суботи плащаниця обноситься навколо храму, підноситься до відкритих царських воріт і повертається на «гробницю» посередині храму. Літургія у цей день буває пізніше, ніж звичайно, і з'єднується з вечірнею. На службі читаються п'ятнадцять паремій, що оповідають про старозаповітні пророцтва про спасіння людей хресною смертю Спасителя.

Незадовго до півночі у всіх храмах служиться всеношна, на якій плащаницю несуть у вівтар і покладають на престол.