Вся влада від Бога? Якою вона буде у Рівному?

Маємо, зазвичай, два сценарії відношення до цього твердження — сліпе повторення упокорення перед земними властями, перед депутатами, мерами, міністрами, або ж повне заперечення всяких авторитетів.

Релігійні фанатики, незважаючи на всі зловживання і злочини політиків, будуть їх захищати до останнього, мовляв, вся влада від Бога. Тут немає нічого спільного з Божим замислом. Треба знати, що Бог створив людей за власним образом і подобою, він покликав нас до життя, щоб ми були вільні і відповідальні, творчі, справедливі і милосердні, люблячі та наполегливі, розумні та мудрі. Не може слуга бути більшим за свого Пана, але в кожному є Господня іскра, кожен має прагнути нести своє служіння і виправдати звання дитини Божої. Господь хоче, щоб ми пізнавали правду і щоб вона звільняла нас, пізнавали а не просто сліпо і по рабськи вірили. Рабів до раю не пускають, раби не мають гідності, вільної волі та розуму, не можуть обирати добро і зло, не несуть відповідальності, раби змушені приймати і мовчки приймають все що їм приносить ситуація — без спротиву усьому злому, без критичних оцінок, без прагнення до кращого. Раби не мріють бути вільними людьми, вони мріють мати власних рабів.

Третяк чи Шакирзян: чому все залежить виключно від рівненських націонал-демократів?

Шлях від рабства до свободи — важкий шлях. Ставши одного разу на стежку дороги визволення від рабства, ще не раз люди будуть згадувати що мали у своєму рабському Єгипті “повні кошики збіжжя”, а тепер, обравши свободу в пустелі не мають чого їсти. Вже давно прописна істина, що якщо народ у виборі між хлібом і свободою обере хліб і знехтує свободою, то зрештою втратить і хліб, і свободу. Не можна свободою платити за хліб, це стосується як людей, народів, так і міст та цілих держав. І навпаки, маючи свободу, беручи відповідальність в свої руки завжди можна заробити на хліб. Спершу заробити на хліб, а потім і до хліба, а потім і так що можна поділитися надлишками з тими хто не має. Гірко заробити, але солодко з'їсти, дякуючи Богові за можливість бути людиною, за можливість мати світлий образ і подобу. Шляхетність простих людей робить шляхетним і достойним цілий народ.

Інша точка зору зневажливого нерозбірливого ставлення до влади та авторитетів теж має хибу. На жаль, так часто трапляється, що люди починають ненавидіти вже того, хто не маючи ніякого негативу за собою тільки балотується і ще нічого поганого (як і хорошого) не встиг зробити. Ця нелюбов до всякої влади тягнеться в нас з радянських чи царських часів, коли влада була ворожа, не своя і зневажати владу окупантів було правильним. Додає негативного відношення до кожного хто несе тягар влади й те, що влада в Україні дискредитована. Бандити, які зайшли у владні кабінети повністю перекреслили довіру до неї.

Рівне на політичному роздоріжжі

І ми мусимо це виправляти. Якщо не будемо мати своєї власної української влади, яку поважаємо і слухаємо — чи збудуємо ми державу? Звісно, повагу має заслужити будь-яка влада, і ця повага та довіра дається важко, в щоденній роботі. Але й новій європейській владі, яка стає на поріг Рівненської міськради потрібна оця довіра виборців.

Зараз у Рівному є реальна можливість обрати ту владу, яка здатна завойовували довіру людей не гучними словами та лозунгами, а щоденною працею на благо міста. Коли Рівне стане змінювати своє обличчя, то і навіть ті, хто не голосували за переможця Олександра Третяка від “Європейської солідарності”, йому точно вдасться стати і бути справжнім мером. А місту Рівне стати і бути справжнім заможним комфортним європейським містом, відкритим і толерантним, безпечним та доступним, містом, де хочеться прожити все життя та виховувати саме тут своїх дітей.

Нова влада вже на порозі, лишилося тільки зробити правильний вибір 22 листопада. Чи від Бога вона? Справжня влада - це абсолютне наведення ладу, порядку, розміреності, правила та любові у житті. Це здатність давати життя і натхнення усім справам. А оскільки Бог є найвища Любов, а ми є створені за образом і подобою, то і ми, як сотворіння добрі - наділені владою, тобто любов'ю, згори. І всяка справжня любов, тобто влада, є від Бога. Але, оскільки, гріх прийшов у світ, і зло постало як нестача добра, то і наша людська влада чи любов є недосконала, бракована. Ніхто не може любити так як Господь. Але тим не менше, той, хто має повноваження на службовому посту - має вчиняти дії з любові, тобто заради блага інших здійснювати свою любов і наводити лад. Любити — значить діяти, - це не просто лозунг Олександра Тетяка, а його щоденна праця на благо міста та людей. І так має робити директор школи, головний лікар в лікарні, командир військової частини, директор на підприємстві, міський голова в місті. Кожен, від кого залежить своє і ще чиєсь життя має здійснювати свою владу з любові.

Ми щодня практикуємо нашу владу-любов в наших сім'ях. Ми визнаємо над собою владу тих, хто привніс лад, порядок і любов у наше життя — наші перші авторитети це наші батьки і вчителі. Звісно, той хто любить — може помилятися, бо його любов далека від Любові Творця. Той, хто без любові займає владний пост - є самозванцем, не має справжньої влади і звісно його ілюзія влади не є владою, тобто не є владою від Бога і не є владою взагалі.

Один голос вирішує все, або Як рівнянам обрати європейське місто

Хтось скаже, що розуміння поняття «влада від Бога» - це високохмарні порожні слова. Але, давайте перевіримо, чи можна десь побачити, як інші люди втілюють свою любов в щоденній праці, в тому числі при владі. Подивимося на світовий рейтинг добробуту країн світу, хто в першій п'ятірці? Данія, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія — практично всі вони - “протестантські країни”. Україна на 92 місці серед 167 країн, за рік піднялася на чотири позиції, але досі залишається останньою в Європі... Чи це якось пов'язано з віросповіданням і чи треба боятися протестантів, в Рівному зокрема? І православ'я, і католицизм, загалом християнство вчить про необхідність морального життя задля порятунку власної душі, дерево що не приносить доброго плоду буде зрубане і вкинуте у вогонь пекельний.

Особливістю протестантської християнської традиції є висока індивідуальна відповідальність людини перед Богом, буття у Христі стосується персонально кожного, віра спонукає людей бути добрими і моральними не тільки зі страху перед вічними муками чи якимись земними покараннями, але передовсім з мотивів бути достойним зватися дитиною Божою. То ж невже нам варто ділити християнство за конфесіями, а людей, які прагнуть змінити наше місто на краще за віросповіданням?

І якщо православ'я у світову цивілізацію привнесло багато містицизму, аскетичних практик і пастирства, католицизм дав світові розвиток науки, мистецтва, письма, управління і правопорядку, то, безумовно, протестантизм має величезні успіхи в етиці і практичній вірі, що колись вдало підмітив Макс Вебер у своїх роботах. Людство багате цими трьома основними напрямами християнства, не можна від цього відмовлятися. Усяке дихання нехай хвалить Господа. Освічена розумна людина, навіть якщо вона агностик і богословські теми не входять в її світогляд, ніколи не стане знецінювати котрусь із конфесій. Кожен любить своє і це правильно. Але кожен має поважати іншого. Не можна ворогувати, зазвичай, люди бояться того чого не знають і не бажають знати. Хіба в раю всіх будуть розміщувати в окремі відокремлені сектори? Правда в тому, що кожного можна пізнати тільки по його вірі і справах згідно власного сумління. Релігія та щоденна релігійна практика життя є такою ж формою пізнання людини і світу як і решта форм — наука та мистецтво. Духовно багата людина — та, що користується всіма способами пізнання світу і його правди.

Вибір рівнян: як місту не повернутися в «лихі» 90-ті

Кажуть, що у Рівному можуть керувати тільки “крепкі господарники”, а рівняни мають шанс довести, що керувати можуть тільки ті, хто по справжньому любить своє місто і своїх людей, безвідносно до професійної підготовки чи конфесійної приналежності. Любити місто – значить діяти, щоб не перекладати відповідальність на когось, а відповідати за власні дії та майбутнє міста, в якому нам жити. І неважливо, що в людини лише гуманітарна підготовка, що політик досить молодий чи досі раніше ніколи не був у владі — завжди якось буває перший раз. Не біймося проголосувати 22 листопада за справжню владу в Рівному, за владу з любові, а не корисливості. Якщо хочемо ладу — обираймо справжню владу — Олександра Третяка від “Європейської солідарності”.