Чому цькування небезпечне: пояснювальна стаття

То що ж воно взагалі таке, цей ваш булінг?

Булінг – доволі нове поняття, яке раніше було більш відомим як «цькування». Булінг - це неприпустимі протиправні дії однієї дитини чи групи дітей по відношенню до іншої дитини. Він проявляється у стусанах, штовханнях, образливих прізвиськах, поширенні чуток, погрозах, бойкотуванні, висміюванні, шантажі та інших подібних діях. Внаслідок булінгу фізичне або психічне здоров’я потерпілої сторони зазнає шкоди. Стати жертвою цькування може абсолютно будь-який школяр. Так само як і стати агресором, або просто свідком.

Статистика images.bullying показує, що 24% школярів України вважають, що вони є жертвами булінгу. 67% учнів зіштовхувалися з булінгом за останні 3 місяці. 40% дітей нікому не розповідають про цю проблему. Вони не діляться нею навіть з батьками.

А звідки він береться і з якою метою застосовується?

Причин може бути багато. А жертвою може стати будь-хто, хто якимось чином відрізняється від інших.
Зазвичай так і стається: до списку жертв включають тих, хто має волосся не такого кольору, як у всіх; тих, хто має ластовиння; тих, хто «надто низький», або «надто високий»; тих, хто має зайву вагу, або навпаки худорлявий; тих, у кого інша віра, національність чи раса; тих, у кого особлива форма обличчя чи його елементів; тих, хто має інші погляди, захоплення чи характер. Також почати цькувати можуть і тих, кому складно знаходити спільну мову з людьми, хто поводиться дуже тихо та спокійно, або навпаки створює провокативні ситуації.

Психологиня Вікторія Кондратюк говорить, що булінг виникає не просто так, і насправді допомоги потребує не лише потерпіла сторона, а й сторона агресора.
«Варто не забувати про те, що дитина, яка починає булити інших не є психологічно здоровою. Таким чином вона просто намагається заживити свої психологічні рани. Така дитина зазвичай має гостру потребу у визнанні та самоствердженні. От вона й ініціює ситуації, які допомагають їй цього досягнути. Цілком можливо, що цій дитині не вистачає уваги вдома. З нею не говорять, не цікавляться її станом чи її успіхами, тобто не задовольняють її базових потреб. Саме тому вона будь-яким чином намагається зробити так, щоб її помітили. Адже для неї будь-яка увага – це вже подарунок.»

Чи можна його розпізнати за якимись ознаками?

Так, серед ознак булінгу є такі:
• Дії є не одноразовими, а часто повторюються.
• Ситуацію представляють три сторони: булер, жертва, свідок (не завжди).
• У дитини зникає бажання йти до школи. Вона може говорити про вигадані хвороби, або ще якісь причини, аби лишитися вдома.
• Дитина не бере участі у шкільних заходах разом із іншими школярами.
• Дитина ніяк не контактує зі своїми однолітками й не має людини, у якої могла б запитати домашнє завдання.
• Дитина може виявляти бажання йти до школи іншою дорогою, ніж зазвичай (аби не бачити нікого знайомого).
• Дитина приходить додому з зіпсованими особистими речами, жуйкою у волоссі чи синцями на тілі.

А чи є відмінності між булінгом і звичайною сваркою?

Без сумніву, є.
Сварка – це те, що відбувається один раз, триває недовго і закінчується примиренням після якого діти продовжують нормально комунікувати та проводити разом час.

Булінг – це насилля, яке повторюється систематично й може довести дитину до депресії, ізоляції, а у підлітковому віці й самогубства. Головна ознака булінгу – це регулярність. Якщо дитина постійно та безперервно потерпає від насмішок, принижень, нецензурних висловлювань у свій бік та інших протиправних дій щодо її особистості – це однозначно булінг, з яким потрібно боротися.

Наскільки я знаю, булінг поділяється на види. На які саме?

Так, булінг є:
Фізичний. До цього виду відноситься все, що принижує дитину через її тіло: нанесення будь-яких тілесних ушкоджень, штовхання, підніжки та ляпаси.
Економічний. Якщо у дитини вимагають грошей, крадуть гроші або майно, пошкоджують майно, одяг чи інші особисті речі – це економічний булінг.
Психологічний. Сюди входять будь-які дії, які вбивають дитину морально: ігнорування, погрози, образливі жарти, шантаж, маніпуляції, образливі погляди, рухи, жести чи міміка, поширення чуток.
Сексуальний. Це зйомки дитини у роздягальнях без її на те згоди, образи сексуального характеру, принизливі погляди, сексуальні образи та погрози.
Кібербулінг. Це булінг, що відбувається за допомогою гаджетів у соціальних мережах. Булери можуть поширювати через Інтернет неправдиву інформацію, відео з жертвою, образи та погрози, образи сексуального характеру, тощо.

Що мені робити, якщо я або моя дитина жертва булінгу?

Для батьків:
Насамперед, зберігайте спокій та спокійно обговоріть з вашою дитиною цю ситуацію. В жодному разі не звинувачуйте її. Дайте їй зрозуміти, що ви завжди та попри все на її стороні і зможете її захистити. Запитайте у дитини, чим ви можете їй допомогти. Разом з нею подумайте про те, як можна цю ситуацію вирішити. Зверніться до керівництва навчального закладу та повідомте про ситуацію. Якщо ситуацію не вирішать, повідомте поліцію.
Для жертви булінгу:
Зрозумійте, що ви не винні у тому, що відбувається. Усвідомте, які саме почуття ви відчуваєте (це може бути страх, гнів, біль, сум, розчарування) та подумайте, що ви можете зробити, щоб їх уникнути. Поговоріть про це з кимось та попросіть про допомогу. Ви можете розповісти про свою проблему батькам, вчителям, психологу, або будь-кому іншому, до кого ви можете звернутися і довіритися.

А якщо я чи моя дитина агресор?

Для батьків:
Якщо ваша дитина агресор, з’ясуйте, чому вона вчиняє саме так. Не тисніть на неї і не говоріть, що вона найгірша у світі, адже це може тільки ускладнити ситуацію. Вислухайте дитину, а потім поясніть, чому її дії приносять шкоду іншим. Попросіть дитину припити так поводитися, але не погрожуйте їй. Висловлювання на зразок: «Якщо ти і далі будеш таким нікчемним, я зачиню тебе в кімнаті без іграшок і тиждень не даватиму їсти» - не допоможе. Також зверніться до психолога, адже така поведінка дитини свідчить про наявність психологічних проблем.
Для агресора:
Зрозумій, чому ти так поводишся і чому тобі це приносить задоволення. Можливо, ти можеш отримувати задоволення, займаючись чимось іншим? Адже гра в шахи, футбол, катання на велосипеді чи якесь інше заняття, яке тобі подобається, може стати чудовою альтернативою. Зрозумій, що ти у будь-який момент можеш змінитися та припини свої дії. Зрозумій, що те, що ти робиш, завдає болю іншим. Постав себе на їхнє місце, і подумай, що ти відчував би в такі моменти. Чи дійсно тобі потрібно, щоб комусь було погано? Іноді тобі може здаватися, що ти всього лиш жартуєш, але це може бути образливим для когось, тож спробуй контролювати свою поведінку. Якщо ти відчуваєш, що ти так само потребуєш допомоги, аби вирішити цю ситуацію, звернися до психолога.

Чи має хтось контролювати булінг у навчальних закладах?

Так, керівництво закладу, а також вчителі, повинні створити необхідні умови для того, щоб кожному учневі було комфортно знаходитися у його стінах та отримувати знання. Вчителі повинні «присікати» випадки булінгу та не залишати їх без уваги. Педагоги, які приховують випадки булінгу, будуть нести відповідальність.

Як бути у ситуації, якщо я свідок булінгу?

Не ігноруйте цю проблему. Спробуйте втрутитися та припинити його. Якщо ви учень і боїтеся зробити це самотужки, аби не постраждати, повідомте когось із дорослих.

А чи несуть за булінг відповідальність?

У 2019 році в силу вступив закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Відтоді булінг карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Також якщо діяння повторюються знову, булер отримує штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Відповідальність за вчинення булінгу дитиною до 16 років несуть батьки.

Чому проблема булінгу така важлива і які переваги її вирішення?

Булінг негативно впливає на всіх, хто бере в ньому участь. І на тих, хто просто спостерігає теж. Усі учасники процесу мають деструктивні наслідки в майбутньому житті. Про проблему булінгу не можна мовчати. Її не можна ігнорувати й робити вигляд, ніби її не існує. Адже що більше ми це робитимемо, то більша кількість людей матимуть емоційні проблеми, які складно буде побороти.

За дослідженням фахівців Українського інституту дослідження екстремізму, щороку в Україні близько 2,5 тисяч дітей намагаються здійснити самогубство. Причиною 40% самогубств є булінг, який здійснюється над дитиною у школі. Тож вирішення цієї проблеми допоможе не лише зберегти здоровий психологічний стан багатьом дітям, а й їхні життя.

Куди звертатися у випадку булінгу?

Безоплатну правову допомогу можна отримати за номером 0 (800) 213 103
Психологічну допомогу можна отримати на Національній дитячій «гарячій лінії» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .