19.08.2022, 11:38

Одесит написав щемливий вірш про війну

Сергій Мостюк проживає в місті Роздільна, Одеської області. Останні 12 років він пересувається на інвалідному візку, і, мабуть, саме через такий спосіб життя почав у 2015 році писати вірші.
Один з крайніх вірші автора присвячений війні в Україні.

Я не був на війні

Я не був на війні, не підносив набоїв,
Від прильотів арти не ховався в бліндаж,
Не знаходжуся в довгому списку героїв,
І ніколи в житті не носив камуфляж.

Я не мав візуального жодного разу,
Який краще ніж сотня вербальних разів.
Ні одного мені не давали наказу.
Не складав я присягу, не шив комірців.

Я такий не один. Нас вражаюча більшість.
Кожен влився в цю масу із власних причин.
Ми в тилу маєм трішки обов’язки інші-
В тилу також воює багато сторін.

Знеособлений ворог засів тут в особах,
Що без спротиву стали до нього в ряди.
Він ввібрався у праведну, дружню подобу
І ніколи не скаже, що ви вороги.

Один ворог- байдужість. Нейтральна, зрадлива,
Мовчазна, розповсюджена у слабаків.
Виростає з надмірних очікувань дива,
Що не справдились швидко, як кожний хотів.

Другий ворог це масова крадійкуватість-
Безкарності дітище, попри закон.
І заздрість, що пхає в багатстві змагатись.
Без честі, без міри, без всіх перепон.

Так, ворог в тилу не такий як на фронті.
Відмінні і методи з ним боротьби.
Не виникне військо його з горизонту,
По ньому не влучиш в процесі стрільби.

Його треба нищити іншим снарядом-
З зарядом освіти і порохом знань.
З могутністю сили народної влади,
Незламності принципів, переконань.

Влучати в свідомість, у серце і душу.
Латати розруху у тих головах.
Щоб розум скомандував тілу «Я мушу
Не бути байдужим! І не на словах!»

Я вірю, це сталось вже з сотнями тисяч.
І з тищами сотень це станеться ще.
І кількість із якістю разом замісять
Фундамент майбутніх хороших речей.

Ми знаємо як перемогу здобути!
Це значно скорочує наш спільний шлях.
Нас разом багато і нас гучно чути!
Ми всі переможемо в власних боях!