Українські учні в польських школах: які проблеми доводиться вирішувати?

Ті, хто має дітей шкільного віку, записали їх до польських шкіл. Згідно статистичних даних станом на початок 2022/2023 навчального року до польських шкіл ходило майже 200 000 українських дітей.

Оскільки більшість дітей, виїжджаючи з України, не знали польської мови, постало питання: що краще – навчатися у підготовчому відділенні, у класі на рівень нижче чи аналогічному українському класові. У пошуку відповідей на це питання протягом жовтня-листопада 2022 року було організовано соціологічне опитування батьків та їх дітей, яке проводилося на території Поморського воєводства.

І що ми дізналися? Підготовчих відділень функціонує досить мало – близько 4,5 % дітей навчаються там. Половина учнів отримали можливість продовжити навчання у класі, що відповідає українському. Відповідно 45,5 % були записані на клас нижче. Кому легше вчитися, хто більше задоволений процесом навчання? Як не дивно більшість батьків вважає, що вибір класу позитивно впливає на адаптацію у новій школі та на процес здобуття знань. Це приємно, оскільки показує, що у кожному індивідуальному випадку вибір було зроблено правильно. Тут слід врахувати і особливості польських навчальних планів, і відмінності у системі польської освіти, й індивідуальні особливості учнів.
Польська система освіти розпочинається 0 класом, що відповідає 1 класові в Україні. А початкова школа закінчується 8 класом, що відповідає 9 класу в Україні. Тому те, що може видатися записом на клас нижче не до кінця є саме таким. З іншого боку, дитина, записана на клас нижче, отримує додатковий рік для опанування польської мови, адаптації у новому соціальному середовищі. Це виправданий крок для того, щоб надати дитині додатковий рік для вивчення мови. На клас нижче – це навчатися із своїми однолітками (адже до 0 класу в Польщі діти ідуть з 6 років, так як в Україні до 1 класу). На клас нижче – це простіша програма, частину інформації дитина вже знала з української школи, а отже, це кращі умови для реабілітації дитини після евакуації з території, де йде війна. На початковому етапі дитині важливим є нетравмуюче спілкування з однолітками, аніж повноцінне сприймання навчальної програми. Через незнання мови дитина не могла б навчатися на тому самому рівні, як в українській школі. А запис на клас нижче дав дитині можливість вивчати те, що вона вже знає після навчання в українській школі, але польською мовою. Нові теми польською через незнання мови не могли б бути засвоєні на достатньому рівні.

Запис до того ж класу є позитивним для тих учнів, що знали польську мову перед виїздом з України, тому мовного бар’єру під час навчання не було. Чому діти вчили польську мову в Україні. Відповіді на це питання досить різноманітні. Частина дітей у школі мали польську мову як другу іноземну. Інші готувалися до вступу до польського вищого навчального закладу. Чиїсь батьки були трудовими емігрантами в Польщі. Проблем у навчанні не відчувають також ті учні, які мають високий рівень підготовки, який вони здобули в Україні. А також варто враховувати, що діти швидко адаптуються у новому середовищі.

Питання того, як українські учні адаптуються у школах закордоном, у першу чергу в Польщі, є архіважливим. Діти шкільного віку – це майбутнє України. Зараз вимушено вони здобувають освіту за кордоном. Повернувшись, вони зможуть привести до Батьківщини інновації, готовність до позитивних змін.

Інна Шостак,
кандидат історичних наук, доцент кафедри національної безпеки та політології
Національного університету «Острозька академія» (м. Острог, Україна)