Найкращі вірші та цитати Великого Кобзаря Тараса Шевченка

В день народження Великого Кобзаря згадуємо найвидатніші вірші та цитати, які завжди будуть актуальні.

«Свою Україну любіть.

Любіть її… Во врем'я люте.

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Здається – кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна…

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра…

Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!

Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.

Я всю мізерію оддав моїй Україні-небозі.

Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.

Зажурилась Україна — така її доля!

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!»

«І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують».

«У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, Степом укривалась! Кров’ю вона умивалась, А спала на купах, На козацьких вольних трупах».

«Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі…»

«І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик...
Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала.
А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У них народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди».

«Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!
Мова рідна,
слово рідне,
хто вас забуває,
той у грудях не серденько,
тільки камінь має».

«Лучше любить і робить, аніж писать і го­ворить.

Любов — Господня благодать!

Люби ж, мій друже, жінку, діток;

Діли з убогим заробіток,

То легше буде й зароблять.

Мені ж, мій Боже, на землі

Подай любов, сердечний рай!

І більш нічого не давай!

Кохайтеся ж, любітеся,

Як серденько знає.

Тяжко, тяжко в світі жить

І нікого не любить…

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами».

«В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля».

«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

«Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя».

«Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають».

«А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово».

«Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!»

«І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».

Слова Кобзаря завжди надихають боротись з ворогами, мріяти про велике та не забувати, звідки ви і яке значення має для вас рідний край.