[Не] Рівне: місто доступне не кожному

Й це, передовсім, люди, які мають інвалідність. На прохання розповісти про свої труднощі пересування містом, користувачі крісла колісного лаконічно радять спробувати самому спробувати пересуватися таким чином у Рівному.

Кілька років тому мав нагоду втілити подібний експеримент. Крісло загалом почало вести себе як дикий кінь, відразу реагував на кожну нерівність, невелику ямку чи неідеально покладену плитку. Не кажучи уже про бордюри, які стають справжнім випробуванням, адже вони достатньо високі, тож вимагають додаткових зусиль для їх подолання.




Нормальні пандуси можна перерахувати на пальцях

Усі люди з інвалідністю, які погодився розповісти про проблеми бар’єрності в нашому місті говорять, що Рівне, м’яко кажучи, не надто доступне. Одна із значних проблем, як уже говорилося, високі бордюри, які вимагають чималої винахідливості, аби їх здолати. Важливе значення для тих, хто має тимчасові або постійні обмеження в русі, мають пандуси. Користувачі крісел колісних говорять про те, що і з ними у нашому місті теж доволі скрутно. Згідно з нормами, «уклон зовнішніх пандусів на шляхах руху і біля входу до будівлі повинен бути не більше 8 %, на коротких проміжках при перепаді висот поверхні на шляхах руху до 0,2 і на з’їзді з тротуару на проїзну частину уклон приймається 10%». Але, за словами їхніх користувачів, подібних зручних пандусів не так вже й багато – їх можна перерахувати буквально на пальцях. Хороший пандус із зручними поручнями може викликати непідробне здивування.



Неурядова організація Доступно.UA, яка перевіряє доступність українських міст з 2015 року, у 2021 завітала до Рівного. На сторінці організації у мережі Фейсбук розміщений розгорнутий допис, але цікавим є ще той факт, що перевірили 54 локації. І, як запевняють активісти, «13 локацій загалом мають наліпки #ДоступноРекомендує».

Загалом, розмовляючи із людьми з інвалідністю, стає зрозуміло, що бар‘єрність безпосередньо впливає на їхнє життя. Адже можливість вільно пересуватися, означає і самостійність та незалежність.



Відео користувача Кабінет Міністрів України на Youtube.


Спадок безбожної радянської влади

Тема бар’єрів у нашому місті, зокрема, обговорювалася й на зустрічі мера Рівного Олександра Третяка із журналістами, коли підбивалися підсумки 2021 року.



- Повернемося в епоху, коли наше місто закладалося. Це було в радянську епоху. Радянський період тої безбожної атеїстичної влади не було на меті зробити комфортним життя мешканців, які мають інвалідність. Тоді навіть не визнавали, що у таких людей є проблеми. Їх ховали та закривали в інтернатах. Сьогодні ж ми максимально маємо бути відкритими для людей з інвалідністю. Сьогодні слід поширювати концепцію інклюзивності. Тому хочу сказати, що усі зміни в місті, як тільки ми закладаємо проєктно-кошторисну документацію або робимо проєкт на ту чи іншу дорогу, ми обов’язково закладаємо концепцію мобільності для маломобільних груп населення для людей з інвалідністю. Тому ми співпрацюємо із ініціативою Доступно.UA й думаю, що за нашу каденцію ми зможемо зробити більше змін. І хочу відзначити, що на тих об’єктах, які зараз є, на світлофорних об’єктах ми укладаємо тактильну плитку. Зміни є і, сподіваюся, їх далі буде більше, - сказав в ефірі телеканалу СУСПІЛЬНЕ Рівне Олександр ТРЕТЯК.

Пізніше, уже 25 квітня міський голова Рівного у своєму Телеграмі, він ініціював ініціював зустріч заступників, начальників управлінь з провідними громадськими організаціями людей з інвалідністю, аби вчергове обговорити проблему доступності.



«Доручив керівникам департаментів в подальшій своїй діяльності завжди зважати на потреби інвалідів, залучати представників громадських організацій інвалідів до проектування тротуарів та адміністративних та громадських закладів:







Рівне має бути прикладом комфортності для людей з інвалідністю. Моя позиція чітка та конкретна - влада має служити людям, а місто бути доступним для кожного. Саме над цим ми і працюємо!» - запевнив мер Рівного.

Як змінюється Рівне?

Говорячи про інклюзивність нашого міста, не можна песимістично стверджувати, що жодних позитивних змін у цій царині немає. Попри те, що хороших пандусів не дуже багато, однак все ж вони з’являються. І для цього не потрібна особлива соціальна відповідальність бізнесу. Достатньо прагматичності. Доступність об’єкту збільшує і коло споживачів, які можуть скористатися послугами або придбати товар. У місті почала з’являтися тактильна плитка, яка допомагає рівнянам, які мають проблеми із зором. Хоча і з цим іноді виникають труднощі. Одним із важливих кроків у збільшенні інклюзивності нашого міста, як ми повідомляли раніше, стали тролейбуси із низькою підлогою. І, як теж стало відомо, рівняни потребують таких машин більше. Це вселяє надію, що місто поволі, але трансформується. Слушно зазначив міський голова Рівного, що бар’єрність – один із негативних спадків радянського минулого, де загальна доступність суспільного простору була далеко не пріоритетним. Та, як показує досвід країн, які теж були в орбіті радянського світогляду, ці проблеми можна здолати. Особливо, якщо на це є суспільний запит.

А, враховуючи, що доступність усіх благ є кроком до більш цивілізованого та зручного життя, то такий суспільний запит у нас є.

Чому інклюзія – це важливо для усіх

Як ідеться на сайті Кабміну: «Інклюзія – це процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, у тому числі людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (люди похилого віку, вагітні жінки, тощо)». Тож вона є необхідною умовою для успішного функціонування соціуму. Збільшення доступності означає не лише більше залучення усіх верств населення до суспільного життя та користування благами, але й більша продуктивність, оскільки збільшується конкуренція та більший вклад фахівців у різні галузі.

Інклюзивність та безбар’єрність як її складова стосується не лише певної частини громадян, але й усього суспільства.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів"