Останнім часом у соціальній мережі TikTok набирає популярності тривожний тренд: школярі масово знімають відео зі своїми вчителями або публікують їхні фото, накладаючи образливі звуки, лайливі меми чи саркастичні підписи. Подібний контент швидко набирає перегляди, поширюється серед підлітків і стає частиною так званої «вірусної культури».
Втім, за зовнішньою «розважальністю» цього явища ховається значно серйозніша проблема — системне приниження педагогів у публічному просторі. Освітяни, батьки та представники влади дедалі частіше називають це не просто трендом, а формою булінгу, яка потребує негайної реакції.
Вчителі: «це не гумор, а відверта неповага»
Педагоги першими забили на сполох. Вчителька англійської мови Тетяна Федорець відкрито висловила свою позицію щодо нової хвилі відео у соцмережах:
«Зараз буде душно, але мовчати вже неможливо. Новий “тренд” серед учнів — знімати відео або виставляти фото вчителів під нецензурний звук — це не смішно і не креативно. Це виглядає як легалізація приниження вчителя під виглядом гумору.
Ми сьогодні дуже багато говоримо про права дітей, про їхній комфорт, психологічний стан — і це правильно. Але чомусь часто забуваємо, що вчитель — це теж людина, яка має право на повагу і безпечне середовище.
Вчитель — не персонаж для розваг і не об’єкт для експериментів заради лайків. Це професія, яка передбачає взаємну повагу. І коли дитина дозволяє собі публічно висміювати педагога, вона фактично переступає межу допустимого.
Свобода самовираження закінчується там, де починається приниження іншої людини. І мені дуже хотілося б, щоб і діти, і батьки про це пам’ятали, перш ніж натиснути кнопку “опублікувати”».
Її слова знаходять відгук серед багатьох колег, які визнають: подібні відео не лише принижують, а й підривають авторитет учителя в очах учнів.
Реакція рівнянки: «гуманітарний злочин проти освіти»
Булінг вчителів у TikTok вже помітили й у Рівному. Представники місцевої влади та освітньої спільноти визнають — проблема набуває системного характеру і потрібно на неї реагувати просто миттєво.
Депутатка Рівненської міської ради Галина Кульчинська різко оцінила ситуацію:
«Я свідомо використовую жорстке формулювання — це гуманітарний злочин проти української школи, українських педагогів і, якщо хочете, проти держави Україна.
Ми часто говоримо про реформи, про нову українську школу, але при цьому закриваємо очі на базові речі — повагу до вчителя. Якщо сьогодні вчителя можна безкарно принижувати в інтернеті, завтра ми отримаємо повну девальвацію цієї професії.
І ще одне. Не помічати цього — це теж позиція. І, на жаль, це позиція безвідповідальна. Бо мовчання з боку тих, хто має владу і інструменти впливу, лише підсилює відчуття безкарності.
Якщо ми не зупинимо це зараз, наслідки будуть значно ширшими, ніж здається — це питання не окремих відео, а питання майбутнього освіти і держави загалом».
Вона наголошує: суспільство стоїть перед вибором — або реагувати, або втратити контроль над ситуацією.
Батьки: проблема в безкарності
Активну дискусію розгорнули й батьки школярів. У коментарях у соцмережах вони часто сходяться на думці, що причина поширення такого контенту — відсутність відповідальності.
Рівнянка Ольга, мама двох школярів, ділиться своїм баченням:
«Як мама я дивлюся на це не просто як на якийсь тренд, а як на дуже тривожний сигнал. Діти не народжуються з неповагою — вони її десь бачать і переймають. І коли вони розуміють, що за такі дії нічого не буде, це лише підсилює проблему.
Усе походить від безкарності. Якби за образу вчителів існували реальні наслідки — штрафи, дисциплінарні заходи, — повірте, цей “тренд” дуже швидко б зник.
Але тут важлива і роль батьків. Якщо вдома дозволяється говорити про вчителя зневажливо, дитина автоматично переносить цю модель поведінки в школу і далі — в соцмережі.
Ми маємо почати з себе: пояснювати дітям, що за кожним відео стоїть жива людина, якій може бути боляче і неприємно. Бо інакше ми просто виховаємо покоління, для якого приниження — це норма».
Досвід Європи: інший рівень захисту вчителя
Про те, як подібні ситуації вирішуються за кордоном, розповідає лучанка Юля Смаль, яка нині працює вчителькою у Німеччині.
Вона детально описує відмінності між українською та німецькою системами освіти:
«Я працюю в баварській середній школі, і перше, що відчувається — це захищеність. Не на словах, а на практиці.
У нас дітям заборонено користуватися телефонами в школі. Взагалі. Вони здають їх і отримують назад лише після завершення навчального процесу. І це правило працює без винятків — незалежно від бажання батьків чи самих учнів.
Якщо комусь навіть спаде на думку зняти відео з учителем і викласти його в інтернет — наслідки будуть дуже серйозні. Це і штрафи, і соціальні роботи, і відповідальність батьків. І діти це знають, тому навіть не намагаються порушувати ці правила.
Був випадок, коли учень поширив неправдиву інформацію про мене. Ситуація одразу дійшла до директора, і дитина отримала офіційне попередження: ще один такий випадок — і буде питання про відсторонення від школи. Це рівень відповідальності, який змушує задуматися.
Якщо чесно, в Україні проблема глибша. Вчителя часто знецінюють ще вдома, при дітях. І дитина приходить у школу вже з цим ставленням. А потім це все множиться на соцмережі, підлітковий вік і бажання хайпу.
Якщо ситуація не зміниться, нас чекає серйозна освітня криза. Бо без поваги до вчителя не може бути якісної освіти».
Право на захист: що каже закон
В Україні вчителі мають право на захист честі та гідності, однак механізми реалізації цього права залишаються недостатньо конкретизованими.
Закон «Про освіту» гарантує педагогам можливість захищатися, але не визначає чітко, які саме дії учнів чи батьків є порушенням. Водночас юристи наголошують: у випадках булінгу вчителі можуть і повинні звертатися до інших норм законодавства.
Йдеться про адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність — зокрема за поширення неправдивої інформації, образи, приниження честі та гідності або хуліганські дії в інтернеті.
Фактично це означає, що навіть «жартівливе» відео в TikTok може стати підставою для юридичної відповідальності, якщо воно принижує людину.
Що робити вже зараз
На тлі зростання проблеми дедалі частіше лунають питання до представників влади та освітніх структур.
Громадськість обурюється відсутністю чіткої реакції: де публічна підтримка вчителів, де позиція управління освіти,
чому мовчать профспілки та керівники навчальних закладів. Адже якщо вчитель є основою школи, то його захист має бути не декларацією, а реальною дією.
Окремі освітяни вже переходять від слів до дій. Зокрема, директорка рівненського ліцею «Школа Надії» Тетяна Пучко подала заяву до кіберполіції щодо випадків онлайн-булінгу. Це приклад того, як можна реагувати на подібні ситуації в правовому полі.
Фахівці наголошують: замовчування лише погіршує ситуацію. Натомість важливо фіксувати порушення, звертатися до відповідних органів і формувати нульову толерантність до булінгу.
Скандальний тренд на булінг вчителів у TikTok — це не просто тимчасова інтернет-розвага, а прояв глибшої соціальної проблеми. Йдеться про втрату поваги до вчителя, розмиті межі дозволеного та відсутність відповідальності в цифровому середовищі. І якщо суспільство не дасть чіткої відповіді вже зараз, наслідки можуть бути значно серйознішими — аж до системної кризи в освіті.
