За кордоном подібних проблем не виникає вже давно, адже домашні тварини у період відсутності господарів живуть у спеціальних пансіонатах та готелях. Сьогодні подібними послугами можуть скористатись і рівняни. А забезпечують сервіс для песика державні та приватні “готелі” у місті та поза його межами. В один з них днями вдалося навідатись кореспондентці газети “ОГО”.
Ця місцина знаходиться на околиці міста. Перші враження про неї привели до висновку: “Якби у мене був песик — не довелося б вагатись із тим, кому його доручити на час відпустки”. Адже Кінологічний центр при УМВС України в Рівненській області розташований на просторому, оточеному зеленими насадженнями пагорбі. До речі, непогане місце й для відпочинку людей.
…За велетенською металевою брамою відчувалась атмосфера, створена саме для чотириногих друзів. Адже їхній гавкіт та жвава поведінка не можуть залишити нікого байдужими. В окремих номерах-вольєрах розмістились собаки великих порід. На моє бажання їх сфотографувати кожен “господар номера” реагував своєрідно, дехто навіть намагався ховатись у будку, ніби відчував присутність надокучливої преси, яка зазіхає на таємниці приватного життя. Таблички на сітках вольєра з іменами “проживаючих” допомогли відновити спілкування. Німецька вівчарка на ім’я Макс намагалась подати мені лапу через сітку “номера”. Коли б журналісти розуміли мову вівчарки, то напевно, вона стала би першим претендентом на інтерв’ю про незвичні для собак готельні умови. Хоча, на людський погляд, умови досить привабливі.
Під час мого візиту готували обід для “відпочиваючих”. У велетенських каструлях розмішували корм, а тих, хто звик лише до сухого корму, чекала трапеза, що відповідає їхнім смаковим уподобанням. Вигулюють Рексів та Барбосів лише на повідку, бо собаки привчені реагувати лише на накази господаря.
— “Готельне” утримання песиків господарям обходиться у десять гривень за добу, — розповідає заступник начальника Кінологічного центру при УМВС України в Рівненській області, майор міліції Микола Ярмольчук, — де у вартість входить не лише проживання, дворазове харчування, а й ветеринарний догляд та вигулювання песиків. Вартість утримування собачок малих порід складає п’ять гривень на добу, а різниця у ціні пояснюється значно меншою собівартістю утримування та кількістю спожитого корму. — А на випадок непередбаченої затримки господаря із відпустки чи відрядження — песика продовжують доглядати, проте доплату господар зробить після прибуття.
Про специфічну функцію такого готелю можна говорити лише позитивно, проте тривала відсутність господаря створює проблеми для самого ж нього.
— Молодий пес, якому ще не виповнився рік, здатний забувати господаря вже через три місяці його відсутності, — зауважив Микола Ярмольчук. — На щастя, ще не траплялося випадків, щоб собачку не забирали взагалі, адже чотириногі друзі у хороших господарів стають справжніми членами родини.
Після проведеної екскурсії собачим “пансіонатом” закортіло сфотографувати вівчарку, що безтурботно прогулювалась по території кінологічного центру. Зненацька пес, чи то на радощах від присвоєння статусу топ-моделі, чи ще чомусь помчав на шаленій швидкості прямо на мене. Зауваживши, що поруч немає нікого — перелякалась не на жарт. Проте, фотоспалах спрацював ще до того моменту, коли тварина наблизилась до мене. А підійшовши ближче та обнюхавши непрошену гостю, пес познайомився ще й із приладом, що блискає. Зрозумівши, що мені нічого не загрожує, подякувала за позування. А працівник кінологічного центру, котрий підійшов згодом, розповів, що цей “друг людини” у кінологічному центрі знаходиться на дресируванні і зарекомендував себе як досить розумний пес.
