Незрозуміло також, чому з кількох десятків громадських організацій, які за умовою Українського Фонду соціальних ініціатив, мали взяти участь у створенні наглядової ради за розподілом коштів, на зустріч прибули представники менше десяти? До наглядової ради, крім двох керівників громадських організацій, вони обрали голів облдержадміністрації та облради і заступника голови ради федерації профспілок Рівненщини. Тож згодом представники інших організацій справедливо висловлювали своє невдоволення тим, що через відсутність кворуму при обранні наглядової ради не були враховані інтереси багатьох суспільних верств.
За даними, зібраними Хмельницьким регіональним відділенням УФСІ, яке координує роботу Фонду і на Рівненщині, найбільше потребують соціального оздоровлення Корецький та Острозький райони (за умовами Фонду, допомогу отримують лише два райони однієї області).
Отож, Фонд передбачає надання досить солідних сум для соціальних проектів у містах і селах з населенням до 50 тисяч мешканців. При цьому можуть бути профінансовані різні проекти. Суть інвестування дуже специфічна: кошти надаватимуть тим територіальним громадам, які спроможні самі (а не з “допомогою” чиновників) визначити, яка сфера фінансування є пріоритетною. Крім того, громада має докласти з власної кишені два відсотки на фінансування того об’єкта. А місцеве самоврядування та спонсори — додати ще вісім відсотків. Решту ж — 90 відсотків — надає Фонд.
Чи не правда, вигідна справа? Ось тільки чи варто держчиновникам так активно втручатися у розподіл закордонних коштів, щоб потім сказати: “Ми вам виділили гроші, голосуйте за нас”?
