“Якщо в домі подія, Спайк завжди поруч”
Мисливську собаку породи курцхар екс-начальнику обласного ВДАІ Едуарду ГЕРАСИМЧУКУ подарувала на день народження дружина. Кобеля назвали Спайком. До речі, у сім’ї знають і його дату народження — 18 жовтня 1999 року. До цього собаки у господаря були й інші мисливські, тому досвід допоміг у вихованні навичок до полювання.
— Перед полюванням я Спайка не годую, це допомагає псу бути агресивнішим в атаці на здобич, — розповідає пан Герасимчук. — Як стимулюю? Похлопую по холці, гладжу — і цього достатньо. Має пес свої уподобання в їжі. Любить сир селянський, печиво. Він у нас повноправний член родини, тому, як і всі, ходить по всьому будинку, а от спить лише в одному місці. Коли у домі якісь святкування, події, Спайк завжди поруч. Він розділяє радість разом з нами. Він дуже мудрий і лагідний. Мав пес і погану звичку — рити ями у дворі. Та я його від цього відучив.
Льова хропить, як дядько
Вибрати породу собаки у родині директора фірми “Арт” Олександра ТРОФІМЧУКА довірили синові Михайлу. Пес Льова породи чау-чау з’явився у сім’ї п’ять років тому. Купували його всі разом. За словами господаря, собака має вегетаріанські звички — любить яблука, моркву, каші. Годують його і кормом для собак. А найбільше пес любить… спати.
— Наш Льова хропе, як дядько, — розповідає пан Олександр. — І характер має впертий. Житло має своє, окреме, біля дому, а не в ньому. Льова прив’язаний до дружини Тетяни. Коли ми кудись їдемо сім’єю, то залишаємо нашого чотириногого друга на бабусю.
Собака дуже радіє, коли господар повертається з відрядження додому. Льова стрибає, енергійно виляє хвостом. Тоді здається, що він просто танцює від радості.
Ханта збуджує слово “ого”
Сказати, що депутат обласної ради Галина КУЛЬЧИНСЬКА обожнює свого скотч-тер’єра Ханта — означає нічого не сказати. Бо розповідати про нього вона може годинами. Це перший собака в її домі, його появі допоміг випадок.
— Якось я зайшла в магазин, де стояла жінка з собакою, — згадує пані Галина. — Як тільки я її побачила, одразу й собі таку захотіла. Як потім дізналась, що у скотчів зазвичай є певні правила вистригання. Та чорна собака була вистрижена трохи неправильно, але це надавало псу шарму. Коли я звернулась до цієї жінки, щоби розпитати про собаку, вона монотонно (мабуть, регулярно відповідала на такі питання) зі львівським акцентом сказала: “Ми приїхали зі Львова, мене звати Наталя, собаку — Хант, порода скотч-тер’єр”. Коли жінка звернулась до собаки з проханням дати лапу, я закохалась у пса остаточно. Взяла у Наталі телефон.
Коли пані Галина повернулась додому, розповіла про це синові й чоловіку, ті лише покивали головами. Але згодом Наталя зателефонувала і повідомила, що від Ханта у Львові народилися цуценята…
— Це лагідне, активне і компактне створіння, з яким подорожували навіть у Крим! Хант любить сидіти на вікні й роздивлятися все довкола, — продовжує пані Галина. — Він активно реагує на слово ”ого” або “дивись”. Для нього це сигнал здивування. Пес просто запоєм дивиться на тварин у телевізорі, які рухаються, стрибає на екран. А от власне зображення у дзеркалі не сприймає.
Співрозмовниця розповіла про страхітливий випадок, коли Ханта під час прогулянки покусав пітбультер’єр. Постраждала тоді і пані Галина, рятуючи пса, і її син Юра. Але заява, написана півроку тому в міліцію, не дала ніякого результату. Мало того, дільничний запропонував постраждалій знайти господаря пітбуля. І лише в цьому випадку його б покарали…17 гривнями адмін-штрафу.
— Яка довіра може бути до міліції після цього, якщо таких постраждалих у місті багато? — обурюється жінка. — Пітбультер’єри — це загроза, особливо для дітей, а їх господарям за таке потрібно тисячу гривень штрафу сплачувати. А накладені шви у Ханта гоїлися дуже довго.
У Цупрука ціла родина охоронців
Сьогодні у відомого бізнесмена Миколи Цупрука живе чотири собаки. Каже, що захотів мати охоронців дому вісім років тому.
— Я звернувся за порадою до відомого кінолога, — розповів пан Микола. — Адже хотів мати такого пса, який би не зашкодив дітям. Він порадив взяти туркменську вівчарку — алабая. Через деякий час знайшов мені цуценя.
Спочатку у сім’ї з’явились алабай-хлопчик, дівчинка, а потім у них народились діти. Тому сьогодні у Цупруків живе четверо хвостатих охоронців: Шел, Шах, Лея і Літа. Для виховання собак пан Микола запрошував фахівців додому. Не хотів здавати їх кудись на навчання, бо знає, що там собак б’ють, а він проти жорстокості у поводженні з тваринами.
— Протягом години-півтори собаки тренувались з трьома спеціалістами, які поділялись на хороших і поганих “дядь”, — продовжує співрозмовник. — Результатами навчання я задоволений. Собаки несуть свою службу.
Годують алабаїв м’ясними відходами, полюбляють вони також сиру картоплю, моркву. Спеціальний корм, вітаміни — це теж обов’язково, як основа здоров’я собак. Пан Микола каже, що за ними доглядають охоронці. На запитання, кого ж найбільше в сім’ї люблять алабаї, пан Микола сміючись відповів: “Мене!” А от щодо виставок й інших заходів для собак, то бізнесмен сказав, що йому це не потрібно. Головне — їхня служба, любов і задоволення, яке приносить спілкування з чотириногими охоронцями.
