Турівське Євангеліє – унікальна пам’ятка староукраїнської писемності одинадцятого століття. Збереглася на 10 пергаментних аркушах. Оригінал зберігається в Академії наук Литви. Однак, ця перлина стародруків має неабияке значення для української культури, історії та мови. Досі є об’єктом дослідження, зацікавлення науковців та шанувальників історії та писменості.
Науковці переконані, що це Євангеліє творилося в середині XI ст. у Софійському соборі в Києві. Значимість Турівського Євангелія також полягає у тому, що воно є свідченням української самобутності, яка сягає куди далі, ніж нам намагається нав’язати пропаганда «небратніх народів».
Саме сьогодні подібні пам’ятки мають не лиш наукове, культурне, лінгвістичне значення. Такі пам’ятки, без перебільшення, саме нині, у цей історичний період, коли Україна бореться за власну державність, вони набувають державницького значення.
Оригінальність та значимість Турівського Євангелія
Про значимість цієї пам’ятки йшлося на зустрічі президії НАН України в січні 2025 року:
«Фундаментальні риси української мови постали на протоукраїнських землях одночасно з розпадом праслов’янської мовної єдності і засвідчені від середини ХІ ст. у перших писемних пам’ятках місцевого походження Русі-України — графіті, написах на предметах, богослужбових книгах, переписаних монахами з українських земель. Особливо виразно характерні риси тогочасного українського мовлення постають у світських написах, а в тексти богослужбових книг народно розмовна стихія проникає поступово, і з часом її присутність там зростає: церковнослов’янська мова набуває спочатку київського, а потім галицько-волинського колориту. Тому мову давніх церковних книг, таких як Реймське Євангеліє (перша пол. ХІ ст.), Остромирове Євангеліє (1056—1057), Турівське Євангеліє (середина ХІ ст.), Святославові ізборники (1073 і 1076 р.), Архангельське Євангеліє (1092), переписаних у київських скрипторіях, називаємо церковнослов’янською мовою давньоукраїнської редакції. Ця давньоукраїнська (не спільноруська і не спільносхіднослов’янська) редакція з часом поширювалася на інші терени середньовічної Русі», – зазначив у своїй доповіді член-кореспондент НАН України Віктор Мойсієнко, відомий мовознавець, діалектолог (Детальніше можна ознайомитися у Вісн. НАН України, 2025, № 3, С. 39-40).
Рівненщина і Турівське Євангеліє
Турівське Євангеліє має безпосередній стосунок до Рівненської області. У повідомленні на васному Телеграм каналі голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш зазначає:
Читайте також: Дмитро Шевчук: «Василь-Костянтин Острозький був чи не найбільшим меценатом в історії України»
«… У Турівському Євангелії є вкладні грамоти князя Костянтина Острозького. А Дубенський замок – це фортеця, заснована саме цим княжим родом. Нагадаю, саме Костянтин Острозький, керуючи об’єднаним військом, розбив переважаючу орду московитів у битві під Оршею», – влучно підкреслив у повідомленні Карауш.
Де можна побачити Турівське Євангеліє на Рівненщині
Для того, аби ознайомитися із цією унікальною пам’яткою писемності необов’язково тепер вирушати до Литви. Як повідомляють з Рівненської обласної ради, якісна факсимільна копія відтепер доступна у Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно. Це вже дванадцята книга у межах проєкту з відтворення українських стародруків, який реалізовує видавництво «Горобець» у співпраці з партнерами. Ініціатива почалася ще у 2009 році та має на меті повернути в Україну рукописні книги, вивезені за кордон у різні історичні періоди. Нещодавно на Рівненщині вже представили іншу цінну копію — Дубенське Євангеліє.
Читайте також: Від Крутів до Гурб: героїзм, який живить народну душу
Презентація факсимільного видання у місті Дубно
Факсимільне видання Турівського Євангелія презентували під час заходу «Скарби наші духовні», організованого Державним історико-культурним заповідником міста Дубно. У Тронній залі замку князів Острозьких зібралися історики, військові та волонтери, аби ознайомитися з унікальними зразками староукраїнської писемності. Про значення пам’ятки розповів один із її дослідників — житомирський науковець Віктор Мойсієнко. Кілька років науковець працював над тлумаченням давніх текстів, перебуваючи у лавах ЗСУ. Нині дослідник звільнений зі служби за віком і продовжує свою наукову роботу.
Фото з t.me/andriykaraush та з ror.gov.ua.
