Наступного тижня село Угли, що нині входить до Сарненської міської громади, стане об’єктом прискіпливої уваги істориків, криміналістів та генетиків. Спільна українсько-польська група розпочинає перший етап пошукових робіт на місці ймовірного масового поховання жертв Волинської трагедії. Це дослідження має на меті не лише віднайти останки, а й повернути імена тим, хто вважався зниклим безвісти понад 80 років.
Науковий десант зі Щецина: хто працюватиме в Углах?
Експедицію очолює професор Анджей Оссовський із Поморського медичного університету у Щецині (Республіка Польща). За його словами, до села прибуде багатопрофільна команда фахівців найвищого рівня. Це не просто розкопки, а складна криміналістична операція.
До складу групи увійшли:
- Фахівці з археології та судової антропології;
- Експерти з судової медицини та криміналістики;
- Генетики, які спеціалізуються на виділенні ДНК із давніх останків;
- Дослідники меморіально-пошукового центру «Доля» (м. Львів).
«Ми намагатимемося розкрити цю могилу, щоб з’ясувати весь механізм інциденту: визначити точну кількість жертв, їхній вік та стать. Наша мета — мати більше відповідей, ніж запитань», — наголосив професор Оссовський.
Історичний контекст: трагедія 12 травня 1943 року
У 1920-30-х роках село Угли належало до гміни Степань і було місцем компактного проживання польської громади. 12 травня 1943 року село зазнало збройного нападу, внаслідок якого загинули як поляки, так і українці. За свідченнями очевидців, тіла були поховані у кількох місцях, зокрема поблизу старого євангелістського цвинтаря.
Складність пошуків полягає в тому, що багато жертв були поховані не на офіційних кладовищах, а безпосередньо біля власних будинків або у підвалах спалених осель. За десятиліття ландшафт змінився, що вимагає використання сучасного обладнання для локалізації могил.
ДНК-ідентифікація: заклик до нащадків по всьому світу
Найбільшим викликом для науковців є генетичне підтвердження осіб загиблих. Оскільки під час Волинської трагедії часто гинули цілі родини, знайти близьких родичів для порівняння ДНК вкрай важко. Сьогодні нащадки мешканців села Угли живуть не лише в Польщі, а й у США, Канаді та Європі.
Анджей Оссовський звертається до родичів загиблих:
«Без вашого генетичного матеріалу ідентифікація неможлива. Ми просимо всіх, чиї предки походять з Углів, вийти на зв’язок із Поморським медичним університетом у Щецині для надання зразків ДНК».
Шлях до примирення: офіційна позиція
Дозвіл на проведення робіт Міністерство культури України надало ще у жовтні 2025 року. Проєкт ініціювала Кароліна Романовська, голова товариства «Польсько-українське примирення». Це рішення розглядається як важливий крок до деполітизації історії та налагодження взаємної довіри між народами.
«Пошукові роботи в Углах — це крок до належного вшанування пам’яті та встановлення правди про трагічні сторінки нашої спільної історії», — зазначає заступник міністра культури Іван Вербицький.
Зараз на місці колишнього поселення встановлено дерев’яний хрест із написом: «Пам’яті Поляків давніх мешканців с. Угли». Незабаром цей пам’ятний знак може стати місцем справжнього перепоховання ідентифікованих героїв минулого.
За матеріалами PAP, Укрінформу та офіційних повідомлень Мінкульту України.
Читайте також: У громаді на Рівненщині приймали польських пожежників-добровольців
