Олександра Жуковська, голова Дубенського міськрайонного суду на Рівненщині, поділилася глибоко емоційною історією з судової практики, яка ілюструє трагедію дитячого болю та батьківського егоїзму. Суддя розповіла про засідання щодо позбавлення матері прав на її 13-річну доньку, Марію.
Позов до суду подала бабуся дівчинки, яка майже десять років фактично заміняла їй матір. У залі суду жінка зізналася: її донька, народивши трьох дітей, покинула найменшу, Марію, після того, як дівчинці виповнилося три роки.
«Я, нарешті, наважилась зробити те, що мала б одразу: визнати, що моя донька моїй онучці не матір. Без Марійки я вже життя не уявляю. Але вирішити якесь побутові питання без згоди її матері не можу», — зізналася позивачка, звинувативши доньку у шантажі дозволами на виїзд та використанні дитини заради соціальної допомоги.
Головним моментом засідання стало висловлювання самої 13-річної Марії, яка прийшла до суду, «щоб не мовчати».
Марія рішуче виступила на боці бабусі, пояснивши, що її матір не була частиною її життя десять років. «Це не матір, а жінка, яка мене народила. Ви не думайте, мені вже навіть не болить. Все одно», — сказала дівчинка, вразивши суд дорослими словами.
Матір, у свою чергу, визнала, що не займалася меншою донькою, виправдовуючись зіпсованими стосунками зі своєю матір’ю та відсутністю коштів, хоча її старші доньки, присутні у залі, не приховували сліз.
Орган опіки та піклування повністю підтримав позицію дитини та бабусі, підтвердивши, що в житті Марії присутня лише одна людина, яка виконує материнські функції.
В підсумку, суддя Олександра Жуковська оголосила рішення: позбавити відповідачку материнських прав щодо Марії та стягувати з неї аліменти до повноліття дівчини. За жінкою залишається право звернутися до суду для поновлення прав, якщо її ставлення до дитини суттєво зміниться.
Суддя Жуковська завершила свою розповідь емоційним закликом: «Люди, любіть своїх дітей», зазначивши, що саме такі історії змушують серце стискатися.
