Але — ближче до діла. У провад
женні Рівненського районного
суду знаходиться справа директора ТзОВ “М.”, зареєстрованого у с.Шпанові Рівненського району, який звинувачується в тому, що продавав лікарські препарати без належного дозволу. Все було дуже просто. Уклавши договір з Київським кисневим заводом, цей підприємець приганяв замовлену цистерну рідкого кисню на залізничну станцію, а потім відповідним способом здійснювалась розфасовка кисню в балони.
Кому “М.” продавав кисень, нас, можливо, й не цікавило б, тим більше — це не єдина фірма на Рівненщині, що займається подібним бізнесом. Але ось що дивує: не маючи ліцензії на реалізацію лікарських засобів — кисню медичного газоподібного та рідкого, в порушення п.9 статті Закону України “Про ліцензування певних видів діяльності”, вищезгадане товариство з 1 вересня 2001 року по 1 березня 2002 року незаконно реалізувало продукції медичним установам області на суму 34884 гривні. Більше того, кисень, що реалізовувався цим установам, не відповідав вимогам ГОСТу 5883-78. Кажучи простіше, цей підприємець замість кисню медичного продавав щось не те, можливо, кисень технічний.
Постає закономірне запитання: як це пану директору вдавалося? За попередніми даними, він на бланках Київського кисневого заводу, роздобутих невідомо яким чином, складав паспорти якості. Цим він нібито усував перепони для реалізації своєї продукції як медичного препарату, зате вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України: службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
У цьому місці можна було б поставити крапку, якби не одна деталь. Справа в тому, що навіть при великому бажанні директора ТзОВ “М.” жодна медична установа його продукцію не купила б, навіть якби кисень за документами відповідав усім санітарним нормам. Кисень медичний газоподібний у таких випадках реалізовується у відповідних балонах із спеціальним маркуванням. Таким чином, випливає ще одне запитання: якщо медичні заклади брали цю продукцію, значить вона відпускалася саме в таких промаркованих балонах. Але чи справді там був очищений від домішок медичний кисень — залишається загадкою. Так само незрозумілою залишається й позиція керівників медичних закладів, котрі підписували договори з фірмою, яка, крім бажання нагріти руки, не мала згідно зі статутом жодної підстави займатися перепродажем одного з основних медпрепаратів — кисню медичного. Мабуть, не останню роль у цьому зіграв фінансовий бік справи. Якщо, скажімо, Березне відпускало кисень тій же “Рівнефармації” по 13 гривень за балон, то шпанівські добродії — всього за 8. Мінус дорожні витрати. Відчуваєте різницю?
Звісно, можна було б при великій наївності припустити, що чиновники обласного штибу від медицини просто не знали, що їм підсовують неякісну продукцію, діючи за природним чиновницьким принципом “аби бумага справна”. Але невже нікого з них не обходило те, що у Шпанові, на відміну від Березного, не було лабораторії з визначення якості кисню? Відповідь напрошується ствердна, зважаючи на те, що посадовці, безпосередньо причетні до укладення договорів з ТзОВ “М.”, вперто ігнорують виклики до суду, а постанова про їх привід міліцією м.Рівного не виконується.
Хто справді ні сном ні духом не відав про те, що його здоров’я чи навіть життя перебуває “під ковпаком” в найгіршому розумінні цього слова, то це ті хворі, котрі під ним перебували.
Безперечно, суд рано чи пізно розставить всі крапки над “і” у цій, м’яко кажучи, негуманній справі. Ми ж за консультацією звернулися до самих медиків. Спеціалісти повідомили, що використання технічного кисню з різного роду домішками замість очищеного медичного може призвести до пошкодження фільтрів, скажімо, у пологових будинках, де малюки з вродженими аномаліями перебувають під так званими ковпаками. До чого може призвести забруднення фільтру в таких випадках, краще навіть не говорити.
Як пояснив редакції заступник голови правління ВАТ “Рівнефармація” Василь Степанчук, їхнє товариство й справді забезпечує медичним киснем газоподібним більшість медичних установ міста та області. За його словами, ВАТ “Рівнефармація” працює на основі договору з Львівським хімзаводом з виготовлення кисню, який має ліцензію на його виробництво та реалізацію. Що стосується кисневих балонів, то вони при експлуатації маркуються відповідним чином, але є обмінним фондом, тому взаємозамінні. При заправці киснем балони не пломбуються, на відміну від балонів із закисом азоту, але так само підлягають при заповненні іонізуючому контролю на предмет попереднього вмісту. Як повідомив пан Василь, при потребі додаткової кількості кисню медичного “Рівнефармація” зверталася і до ТзОВ “М.”, з яким був підписаний договір.
Редакція свідомо не називає фірму та прізвище директора, оскільки суд ще не прийняв остаточного рішення і воно не вступило в силу.
