Серед 15 нових перлин – унікальні весільні обряди, традиційні страви, ремесла та танці.
Особливу увагу привертає Етнокультурний центр Рівненського ПДМ, який визнано кращою практикою збереження нематеріальної культурної спадщини Рівненського Полісся. Цей центр, заснований у 1983 році, активно популяризує і зберігає місцеві традиції.
– Етнокультурний центр Рівненського ПДМ як краща практика збереження НКС Рівненського Полісся. Він заснований у 1983 році;
– Весільний обряд “Читання корони”. Побутує у Дубенському районі та у громадах на півдні Рівненського району;
– Традиція приготування мацика. Елемент поширений у селах Мульчиці, Собіщиці, Більська Воля, Березина Вараської громади;
– Виготовлення воскової свічки методом “вмочування. Село Зносичі Сарненського району;
– Традиція виготовлення та гри на бекачі. Поширено у с. Жовкині Вараського району;
– Традиція приготування великодньої випічки “Мазурки”. Побутує у Бабинській, Бугринській, Гощанській та Привільненській громадах;
– “Танцювальні традиції села Люхча”. Носіями є аматорський фольклорно-автентичний колектив “Троян”. Йдеться про парні групові танці на масових або сімейних заходах.
– “Рачинські цибульники”. Страва поширена в селі Рачин Тараканівської громади.
– Традиція виготовлення тканих доріжок. Рокитнівська ТГ;
– Гречаний кисіль. Село Устя Корецької ТГ;
– Ланципупики з грибами та шкварками. Село Біле Вараського району.
Як зазначила керівниця управління культури та туризму РОДА Любов Романюк, частина елементів потребує доопрацювання, а частину комісія рекомендувала для об’єднання традиції між громадами.
Крім того, до обласного переліку автоматично увійшли чотири елементи, які вже є в національному списку: писанка, кобзарство, традиція наряджання могильних хрестів на Поліссі та приготування української традиційної страви “Голубці”.
Джерело: РОДА
