Сьогодні Надії Косміаді виповнилося б 102 роки. Її ім’я назавжди вписане в культурну історію Рівного. Меценатка, берегиня мистецької спадщини, проживши більшу частину життя за кордоном, зберегла глибокий духовний зв’язок із містом свого дитинства. У цей день рівняни згадують жінку, завдяки якій Рівне отримало унікальну художню спадщину Георгія Косміаді та живий простір пам’яті, діалогу й мистецтва.
Дорога з Гамбурга до рідного міста
Сім’я Косміаді була змушена виїхати з Рівного до Гамбурга у 1940 році, рятуючись від репресій радянської влади. Саме там пройшло життя Надії Косміаді, однак духовний зв’язок із містом дитинства вона зберегла на десятиліття. На початку 1990-х років Надія вперше після довгої розлуки приїхала до Рівного й привезла з собою безцінну спадщину — картини свого батька, видатного художника і педагога Георгія Косміаді.
Артательє «Георгій Косміаді» — подарунок місту
У 2017 році Надія Косміаді відкрила у Рівному артательє «Георгій Косміаді» на вулиці Драгоманова. Простір став не лише галереєю, а й місцем живого діалогу про мистецтво, пам’ять та ідентичність. Згодом у місті з’явився і пам’ятник Георгію Косміаді — засновнику першої художньої школи Рівного.
Надія Косміаді заповіла колекцію робіт батька місту безоплатно, бажаючи бути корисною громаді й залишити після себе не символічний, а реальний спадок.
Почесна громадянка Рівного
У 2019 році Надії Косміаді присвоїли звання «Почесна громадянка Рівного». Вона була активною учасницею культурного життя міста, членкинею польсько-українського центру імені Сосновського, підтримувала виставкові проєкти й ініціативи митців.
Прощання і пам’ять
Надія Косміаді померла 1 лютого у Німеччині у віці 98 років. 21 лютого її поховали у родинному гробівці в Гамбурзі — поруч із батьком Георгієм та чоловіком Гербертом. У Рівному ж того ж дня відбулося символічне прощання: біля артательє «Георгій Косміаді» зібралися близько пів сотні рівнян — митців, краєзнавців, друзів родини. Люди ставили лампадки, приносили квіти, ділилися спогадами.
Навіть після смерті Надія Косміаді об’єднала навколо себе громаду. Її життя стало прикладом того, як особиста пам’ять перетворюється на спільну цінність міста. Для Рівного вона назавжди залишиться не просто меценаткою, а людиною, яка повернула мистецтво додому.
Всі фото з архіву Олександра Харвата
