Інформація про можливий наступ з території Білорусі з’являється не вперше. Втім, цього разу про потенційні ризики говорять уже на найвищому рівні. Ще на початку квітня Володимир Зеленський доручив посилити оборону на північному напрямку. Про загрозу нового вторгнення також повідомляла українська розвідка, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в одному з нещодавніх інтерв’ю підтвердив, що такий сценарій є реальним. Аналогічної позиції дотримуються і в Держприкордонслужбі, де білоруський напрямок вважають одним із потенційно небезпечних для України.
Чи справді Росія може відкрити другий фронт?
Водночас частина експертів, опитаних DW, вважає, що розмови про можливий наступ із боку Білорусі можуть бути елементом тиску, спрямованим на розпорошення українських сил. Українським військовим доводиться контролювати не лише понад 1200 кілометрів активної лінії фронту, а й більш як тисячу кілометрів кордону з Білоруссю. Навіть без фактичної підготовки до вторгнення скупчення військ біля кордону або демонстрація такої загрози змушує Генштаб тримати там додаткові підрозділи та техніку.
На думку колишнього посла України в Білорусі Романа Безсмертного, саме такою і є стратегія Росії.
Читайте також: Рівненщина має дві сотні кілометрів спільного кордону з Білоруссю: як його зараз охороняють
“Суть цієї дезінформаційної гри полягає в тому, що на східному напрямку і на південному Росія в наступальних діях чахне. І якщо Україна нині може зняти з північного напрямку підрозділ і перекинути їх на східний чи на південний напрямок, то Росії буде непереливки. Це всі розуміють чудово, тому в Москві розпочали дезінформаційну гру, щоб Україна не тільки утримувала війська на північному напрямку, які там є, а можливо і збільшувала. Тому, з моєї точки зору, це просто тактичний задум”, – коментує Роман Безсмертний.
Сценарій, який не можна повністю виключати
Попри припущення про інформаційний характер таких заяв, експерти наголошують, що ймовірність реального загострення на північному напрямку не слід відкидати повністю. За словами військового експерта та колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, загроза вторгнення з території Білорусі залишається низькою, однак не дорівнює нулю.
“Це як приходиш до лікаря, а лікар каже: “У тебе все в порядку, але треба спостерігати, треба бути на дієті”. Так само і з Республікою Білорусь. Є справді кілька можливостей того, що може статися з території Республіки Білорусь, зокрема один максимально негативний сценарій, як у 2022 році: наступ, техніка, люди, авіація. Поки що людей немає, накопичення немає, але цей сценарій розглядається”, – каже Іван Ступак.
За розвитком ситуації навколо потенційної загрози з півночі спостерігають і білоруські добровольці, які воюють на боці України. Колишній командир полку імені Кастуся Калиновського Павло Шурмей вважає, що можливість наземного наступу повністю виключати не можна. Водночас він зазначає, що такий варіант виглядає малоймовірним через складні природні умови та логістичні труднощі. За його словами, ліси, болота та річки Полісся, а також обмежена кількість переправ через Прип’ять значно ускладнюють рух великих військових угруповань. Крім того, самі переправи можуть бути легко уражені українськими безпілотниками та іншими засобами.
Читайте також: Білорусь намагається станцювати психологічне танго
“Загрозу наступу не можна виключати, але це найнелогічніший варіант, який буде пов’язаний із дуже великими втратами і який, на мою думку, нічого не дасть. Я розумію, що є сучасні можливості, військові інженерні служби, понтони, але все це дуже вразливе для засобів БПЛА. Тому вести наземний наступ – це дуже й дуже нелогічно”, – вважає Павло Шурмей.
Про це повідомляє Німецька хвиля.
