Після ухвалення закону №14005 у суспільстві поширилися побоювання щодо можливого “автоматичного” стягнення боргів і нових обмежень для громадян. Частина цих тверджень привернула значну увагу в медіа, однак експерти наголошують: більшість із них не відповідає фактичному змісту документа. Закон наразі передано на підпис Президенту й спрямований здебільшого на спрощення процедур у виконавчому провадженні шляхом цифровізації.
Що саме змінює закон №14005
Голова Ради приватних виконавців України Оксана Русецька в коментарі Українському Радіо пояснила, що закон не вводить нових механізмів тиску на боржників. За її словами, базові правила роботи виконавчої служби, зокрема порядок внесення до Єдиного реєстру боржників, залишаються незмінними. Цей реєстр працює з 2017 року, і потрапити до нього можна лише після ухвалення судового рішення.
Основна новація стосується процедури виключення з реєстру: після погашення заборгованості інформація про особу буде видалятися автоматично. Це має пришвидшити доступ громадян до операцій з власним майном, адже нині процес часто затягується через необхідність додаткових дій з боку виконавців.
Як це працюватиме на практиці
Оксана Русецька підкреслила, що зміни стосуються переважно боргів невеликого розміру. При цьому закон посилює захист єдиного житла, підвищуючи поріг, за якого воно може підлягати стягненню. За словами експертки, чимало заяв у публічному просторі щодо “нових обмежень” ґрунтувалися на неповній або викривленій інформації.
Читайте також: Ключові зміни з 1 квітня 2026 року: виплати, медичні послуги та нові правила
Пряму мову залишено без змін:
«Жодної повної автоматизації процесу стягнення заборгованості він (закон про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію – ред.) не передбачає. Насправді в Україні ще з 2017 року функціонує Єдиний реєстр боржників. І найбільший міф, який поширювався довкола цього законопроєкту після його ухвалення, полягав у тому, що нібито тепер людей автоматично вноситимуть до цього реєстру. Однак важливо розуміти: цей механізм діє вже багато років. І з 2017 року кожна фізична чи юридична особа, щодо якої відкрито виконавче провадження, автоматично вноситься до реєстру боржників після винесення відповідного процесуального документа виконавцем – приватним або державним. Станом на сьогодні цей порядок залишається незмінним. Тобто незалежно від суми стягнення – чи це штраф за адміністративне правопорушення (наприклад, порушення правил дорожнього руху або неправильне паркування), чи заборгованість за комунальні послуги, чи кредит – від невеликого до значного – у разі відкриття виконавчого провадження особа потрапляє до реєстру боржників. І з цього моменту накладаються певні обмеження, зокрема щодо розпорядження майном. Наприклад, особа не може самостійно продати автомобіль або відчужити нерухомість – продати чи подарувати її – доти, доки існують невиконані боргові зобов’язання. Після повного погашення заборгованості за виконавчим провадженням і виконання судового рішення провадження закривається, і людина знову може вільно розпоряджатися своїм майном», – розповіла Русецька.
Читайте також: Чоловікам до 22 років можуть дозволити виїзд за кордон: що відомо про новий законопроєкт
Вона також уточнила: «Поки немає судового наказу або судового рішення, зокрема і щодо заборгованості за комунальні послуги, ніхто не може внести особу до реєстру боржників. Потрапити туди “просто так” неможливо, навіть за великого бажання».
Про це повідомляє Укрінформ. Фото: Оксана Русецька, Фейсбук.
