Медійна спільнота Рівненщини зазнала непоправної втрати. На 54-му році життя померла Олена Толочик — багаторічна очільниця острозької газети «Замкова гора», редакторка, педагогиня та громадська активістка. Її життя обірвалося після виснажливої боротьби з важким онкологічним захворюванням.
Трагічну звістку повідомили близькі журналістки у день Великодня. Останні місяці Олена Богданівна перебувала під наглядом лікарів, намагаючись подолати агресивну пухлину. Громада Острожчини та колеги пам’ятатимуть її як зразок професійної стійкості та людину, яка присвятила себе розвитку регіональної преси та вихованню молоді.
Професійний шлях та спогади колег
Олена Толочик народилася 29 червня 1970 року. Майже все її життя було пов’язане з Острожчиною. Вона була представницею класичної школи журналістики, де на першому місці стоїть відповідальність за кожне слово. Свого часу вона працювала редакторкою у Видавничому домі “ОГО”, згодом очолюючи редакцію газети «Замкова гора», вона зуміла зберегти видання як важливий майданчик для діалогу в громаді.
Колеги згадують її як неймовірно енергійну та віддану справі людину. Зокрема, Ірина Ничипорук ділиться спогадами про спільну роботу:
«Вона завжди була зайнята, вона весь час щось робила: писала, розшифровувала, домовлася про зустрічі. Ми дивувалися, звідки в неї стільки енергії, стільки сили. І ті рідкі хвилини, коли Олени не було тиждень — через хворобу чи ще щось — це для нас було справжнє здивування: як така людина може щось пропускати? Вона, насправді, була завжди скрізь, і вона знала все. Вона не соромилася запитувати, не соромилася уточнювати, не соромилася чекати і домагатися відповіді. Це людина, яка завжди була на своєму місці».
За словами директорки Видавничого дому “ОГО” Світлани Омельчук, вона запам’яталася як відповідальна редакторка, фахова журналістка, яку любили й поважали, — стримана, але дуже сильна у своїй професії.
“Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким з приводу смерті Олени Богданівни. Ми працювали разом не один рік, і я назавжди запам’ятаю її як справжню професіоналку своєї справи. Вона була відповідальною, стриманою, людиною слова. Поруч із нею завжди було надійно і спокійно. Світла пам’ять”, – каже колега Сергій Шагоферов.
Окрім медіа, Олена реалізувала себе як педагог у четвертому поколінні. Вона працювала тренером із розвитку пам’яті та швидкочитання. Її методики базувалися на сучасному підході, де дитина є активним учасником процесу.
Медичний аспект: що відомо про хворобу
Наприкінці 2025 року Олені Толочик діагностували гліобластому — це найбільш злоякісна та агресивна форма пухлини головного мозку. Особливістю цього захворювання є надзвичайно стрімкий розвиток та відсутність чітких меж новоутворення, що значно ускладнює хірургічне лікування. Гліобластома належить до IV стадії злоякісності, що потребує негайного комбінованого підходу: оперативного втручання та хіміотерапії.
Родина та волонтери розгорнули кампанію зі збору коштів на операцію, оскільки вартість лікування такого рівня є непосильною для однієї сім’ї. Важливим фактором у цій боротьбі була підтримка сина Олени, Андрія, який тривалий час захищав Україну на фронті та повернувся додому незадовго до погіршення стану матері. Попри зусилля медиків, хвороба виявилася сильнішою.
Церемонія прощання
Офіційне прощання з журналісткою відбудеться у середу, 15 квітня, о 13:00. Траурний захід пройде за адресою: село Розваж, вулиця Центральна, 57 а.
Редакція висловлює щирі співчуття чоловіку та сину Андрію. Світла пам’ять про талановиту журналістку та мудрого педагога назавжди залишиться в історії нашого краю.
Читайте також: Рівне попрощалося з журналістом, військовослужбовцем та депутатом Олександром Курсиком
