На сесії Рівнеради депутати захотіли побачити тих, хто про них пише. Й попросили встати або підняти руку. Навіщо? Сказали, щоб знати журналістів в обличчя. Кращого приводу годі придумати. Інші гості та запрошені такої честі не удостоїлися.
Журналісти, звісно, встали. Але між собою, бо до мікрофона із запитаннями їх не пускають, почали обурюватися подібним нововведенням. Чомусь за надцять років сесійних засідань “писаки” депутатів ні разу не цікавили. А тут…
До того ж кореспонденти місцевих газет, радіо, телебачення пригадали, що їм не дають ознайомитися з рішеннями шановних депутатів. Отож, все почуте доводиться швиденько нотувати й писати зі слуху.
У ході обговорення земельних питань також виявилося, що деякі члени депутатської комісії не підтримали продовження оренди газетних кіосків. Тож не виключено, що скоро журналісти самі продаватимуть газети. Тоді помилуватися на їхні обличчя, й навіть отримати автограф, зможуть усі рівняни.
