Небо над Україною затягнуло сірими хмарами, а на фронті воїни-інженери, серед яких старший солдат Микола Д., продовжують щодня будувати укриття. Йому лише 25 років, і він родом з Рівненщини, а точніше — з колишнього Радивилівського району. Понад три роки він служить у лавах Збройних Сил України, а його історія — це приклад усвідомленого вибору та глибокого патріотизму.
З цивільного життя на фронт: поклик серця
До повномасштабного вторгнення Микола працював на сирзаводі. Він пройшов строкову службу, а потім повернувся додому, мріючи про сім’ю та спокійне цивільне життя.
До війни я працював на сирзаводі. Здавалось, що все попереду. Й тепер можна задуматись про створення сім’ї, про яку дуже мрію. Але…,
— спокійно розповідає військовий. Проте довго залишатися байдужим він не зміг. У березні 2022 року, коли країна потребувала допомоги, він сам зателефонував до ТЦК та СП, сказавши: «Хочу йти у військо».
18 березня 2022 року Микола став військовослужбовцем 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ. Він опанував нову спеціальність механіка-оператора радіостанції у взводі зв’язку. Крім своїх основних обов’язків, він разом із побратимами будує бліндажі, укріплення та інші фортифікаційні споруди, які щодня рятують життя на передовій.
Гордість за побратимів та фортифікації
Сучасні фортифікації стали справжньою гордістю для воїна. «Зараз вони просто шикарні! Гордість за них і за побратимів, які їх будують», — посміхаючись, каже солдат. Він зізнається, що його побратими стали для нього другою сім’єю, адже саме тут, серед землі й бетону, він знайшов друзів, котрі стали рідними. Навіть у найскладніші моменти вони підтримують один одного.
Багато можна розповідати про службу в армії. Бо є що. Але часто хочеться мовчати. На виконанні стараємось злагоджено працювати. Кожен з відповідальністю відноситься до поставлених на нього завдань,
— зауважує Микола. Він також ділиться зворушливими моментами підтримки, коли в перервах між завданнями бійці вмикають голосно музику і співають разом, а іноді достатньо лише одного погляду, який без слів каже: «Все буде добре».
За мужність та зразкове виконання обов’язку старший солдат Микола був нагороджений почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку — «Надійний захист у бою» та коїном полку. За кожною збудованою фортифікацією стоїть не лише бетон та метал, а й серце, руки та мрії наших воїнів. Микола мріє про просте — мирне життя та родину. А поки — він будує укриття на фронті, щоб колись збудувати власний дім у мирній Україні.
Джерело: 23 інженерно-позиційний полк
