“50 відтінків трешевого” – мешканець Рівненщини розповів про мандрівку у пекельній маршрутці з індусами

Оці всілякі відтінки сірого я не читав і не дивився але чув про них достатньо, щоб зрозуміти – мазохізм в фільмі не дотягує до рівня “Маршрутка Міжгір`я – Ужгород”.

Сюжет фільму наступний:

Молода пара вирішила скористатися послугами маршрутки в містичних Карпатах. Нічого не віщувало біди…

Оплата касиру за свої місця в маршруті почалася з нахабності якоїсь тітки, котра доводила водію, що заплатили ми за неї (ну не за себе ж нам платити) і нагло всілася на місце :).

Після такого цікавого початку, пекельна брама розчинилася і з неї почали лізти міазми. Щоправда, лізли вони з заднього сидіння. Там сиділа наглухо п`янюча леді з іменем Мар`яна, котра почала знайомство з публікою викриками “баба дурна, шо ти кричиш”. Слова стосувалися чи то її мами чи то ще когось – старенької тьоті, котра ТИХЕСЕНЬКО шепталася з сусідкою по кріслу. Після того в бій пішли фрази “шо ти-с мене позоріш/бабо дурна, шо ти людєм розказуєш/бабо тикше – ти тут не сама/життя прожити – то поле перейти (!)”.
Колоритна пані потім не хотіла виходити на своїй зупинці і кричала водію, що заплатить йому за поїздку далі і казала що з дурною бабою нікуди не поїде.

Потім вантажівка перекрила нам шлях і ми з швидкістю 5 км/год. тягнулися через весь перевал – поки вантажівка задкувала.
Коли ми після довгої жорстокої дороги вирішили, що наші страждання закінчилися – ми помилилися…

В маршрутку Ужгород-Рівне зайшли 4 індуси (так, індуси) і всю дорогу до Рівного вели себе дуже напряжно і голосно… І все б нічого, якби на передньому сидінні не було дядька, котрий ТАК хропів, що клянуся – я таке бачив тільки на відео запуску Falcon…