Знову вересень, школа, і саме зараз хочеться запитати батьків: “Як ви? Чи вдається вам впоратися з адаптацією дітей до нового навчального року?”
Насправді адаптація дітей до навчання може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Усе залежить від умов та індивідуальних особливостей дитини. Однак, яким би складним не здавався цей процес пристосування до навчального процесу, однокласників, вчителів, нового режиму, в наших силах зробити даний період менш травматичним як для дітей, так і для себе. Яким чином? Про це розповідає психологиня Тетяна Кузьмич.
“Розпочнемо з того, що точно робити не варто. На жаль, досить багато дорослих роблять величезну помилку уже лише спілкуючись про школу. Часто з вуст дорослих звучать фрази: “От підеш до школи, там з тобою бавитися не будуть”, “В школі налаштують твій режим”, “Не будеш слухатися — тебе залишатимуть після уроків” і т.д.
Або ж при дітях ми говоримо про те, яка складна програма в школі, чи які погані вчителі. Чуючи подібні слова, діти сприймають навчальний заклад як простір, у якому карають, а не займаються розвитком. Тому варто розпочати з формування позитивного ставлення до школи.
Розповідайте про можливості, які створює навчання. Приміром, мова може йти про спілкування з друзями, веселі перерви, цікаві предмети, творчі заходи. Поділіться власним позитивним досвідом: розкажіть, що ви любили, на які уроки ходили із задоволенням. Можна додати й інформацію про користь навчання в цілому, адже освітній процес позитивно впливає на розвиток мозку, пам’яті, уваги, уяви.
Але це ще не все.
Поговоримо про оцінки?
Тема оцінювання в школі зазвичай викликає тривожність не тільки у дітей, а й у батьків. Саме на оцінках ми часто акцентуємо увагу, вважаючи їх головним показником успіху. Але чи так це насправді? Не зовсім.
Звісно, оцінки мають значення у навчальному процесі, але не головне. Краще звернути увагу на те, наскільки комфортно дитина почувається у школі: чи цікавиться предметами, чи охоче спілкується з однолітками, чи може розповісти про проблеми вчителю або батькам.
Напевно, ви й самі чули історії про людей, які гарно вчилися, але так і не змогли реалізувати себе через надмірний страх, і навпаки — про тих, хто не був відмінником, але досяг успіхів завдяки впевненості й вірі в себе. Загалом, надмірний тиск через оцінки може нашкодити, а не допомогти розвитку дитини.
Ну і головне: пам’ятайте, що проблеми дитини є для неї такими ж важливими, як і ваші для вас. Не знецінюйте почуття дітей під час адаптації. Уникайте фраз на кшталт: “Що там складного?”, “Це ж просто навчання”. Частіше обіймайте, говоріть, що розумієте, підтримуйте словами: “Я поруч, ми разом впораємося”.
Не вимагайте від дитини ідеальності — дайте їй простір для емоцій: поплакати, посумувати, позлитися. Якщо поруч є підтримуючі батьки, будь-які труднощі переживаються значно легше.
І найважливіше — не забувайте дбати про себе. Бо у процесі адаптації дитини ваш спокій і ресурс не менш важливі!
