Апарати “Гемонетікс” чекають на донорів. Фінансових

— У 1993 році на базі Рівненської, Житомирської, Київської та Сумської обласних станцій переливання крові за ініціативою Міністерства охорони здоров’я розпочалось вивчення інтенсивного методу автоматичного плазмафорезу, — розповідає заступник головного лікаря станції Ніна Симків. — За сприяння благодійної асоціації “Українська служба крові” у Франції придбали апарати “Гемонетікс” з навісним обладнанням, що були у користуванні, провели підготовку українських медиків для роботи з ними. В усіх чотирьох обласних станціях переливання крові новий метод виявив свої переваги над традиційним, ручним. Це тривало недовгих п’ять років, поки не припинилось постачання індивідуального навісного обладнання…
Медики почали шукати кошти на ці комплекти, але зважаючи на недостатність фінансування медичної галузі як у державі в цілому, так і в нашій області та у Рівному зокрема, мусили… виставити усі апарати в коридор. Не знайшлося ні спонсорів, ані меценатів, щоб імпортна техніка змогла продовжити свою благородну справу. А потреба у ній є, адже “Гемонетікси” відділяють плазму від інших фракцій крові практично відразу після здачі її донором — не потрібно чекати, поки назбирається певна кількість, щоб завантажити центрифуги застарілих апаратів. Така оперативність часом стає вирішальною, коли під час операції пацієнт втрачає багато крові, або йому потрібна плазма. Досить часто цього потребують породіллі.
Як стверджує Ніна Симків, комплекти індивідуального забору крові для згаданих апаратів виробляються у Польщі фірмою “Раві-Мед”. Виробники не відмовляються від співпраці, але потрібно замовляти з передоплатою партію, не меншу ніж 1000 комплектів. Помноживши на вартість одного, виливається у суму 22 тисячі доларів США, що становить більш як 110 тисяч гривень. Таких коштів на фінансування діяльності окремого медичного закладу в обласному бюджеті немає. Інший погляд на цю проблему — це спроба запропонувати вітчизняним виробникам медичної техніки освоїти випуск подібних комплектів, оскільки вони ненабагато складніші від систем типу крапельниць. Але це повинно вирішуватись на державному рівні.