Тому що… Реноме, або Cкільки коштує репутація

Перед центральним входом до офісного приміщення "Реноме" стоїть шикарне "Ауді А7". Той, хто знається на авто, мене зрозуміє. Без надмірного шику, але стильна й по-німецькому надійна машина. Як потім виявилось, це автомобіль генерального директора Надії Гладкевич. Ну а що ви хотіли: солідна компанія — відповідний транспорт.

На сьогодні група компаній "Реноме" — це кілька зовсім різнопрофільних компаній: "Реноме-Євробуд", "Реноме-Комфорт", "Реноме-Партнер", "Реноме-Смарт" та "РівнеРибгосп". Будівництво, виробництво вікон, банківська техніка, програмне забезпечення, рибне господарство. Така нетипова для України і для міжнародного бізнесу різнопрофільність привернула до себе увагу іноземних експертів та фахівців.

Про це сказав в інтерв’ю тренер Києво-Могилянської бізнес-школи, економічний консультант студії "Шустерс Лайф" Михайло Винницький, який нещодавно привозив 30 науковців зі всього світу у Рівне, саме в "Реноме".

— Києво-Могилянська бізнес-школа на базі групи компаній "Реноме" у свій час організувала навчання для топ-менеджерів. А цьогоріч ми проводимо дослідження бізнес-середовища у Західній Україні. Групу компаній "Реноме" обрали як приклад і майданчик для своєї роботи. Нас, у першу чергу, зацікавило нагромадження різних бізнесів під одним брендом, — розповідає Михайло. — Наша розмова була присвячена питанням підприємництва та нових бізнесів, які утворилися за останні двадцять років в Україні. Існує багато досліджень так званих "мурашок", "човників", "фарцовщиків". Ми дізналися, що є не лише люди, які займались у свій час самовиживанням, а й сформували успішний бізнес. Вони практично розпочали з нуля і за 20 років стали годувальниками своїх міст.

Компанія за час свого існування змінювала пріоритетний напрямок. Фотопослуги, торгівля побутовою технікою, іграшками "Лего", оргтехнікою — це далеко не повний перелік напрямів, в яких колись працювало "Реноме" і які в різні часи приносили компанії найвищі прибутки. Нині флагманом компанії, схоже, є будівельний напрямок. Будівельну техніку з логотипом "Реноме-Євробуд" ви навряд чи побачите без діла. Будівництво кипить на всіх майданчиках, де працює "Реноме".

— Нам часто закидають, що нам добре, бо ми маємо можливість будувати за заздалегідь зароблені кошти. Так, у нас зараз немає проблем з фінансуванням будівництва. Люди нам приносять зараз більше грошей, ніж компанія будує. Ще два роки тому (тут Надія Федорівна показує графіки на своєму комп’ютері – авт.) внески наших клієнтів не перекривали всіх витрат і ми власними коштами дофінансовували. А з 2009-го ситуація змінилась. Тепер у нас темпи проплат клієнтами перевищують темпи нашого будівництва. Люди нам довіряють, — каже Надія Гладкевич.

Щоправда, житло, яке будує компанія "Реноме", не з дешевих. Однак, як визнають фахівці-будівельники, житло — якісне.

— Ми не женемось за дешевизною. Це блузку можна придбати і викинути на наступний рік. З квартирою так не вийде. Якість дешевою не буває, — резюмує Надія.

Щоправда, такі успіхи компанії ставлять у заслугу одному з її засновників, екс-губернатору, а нині народному депутату Віктору Матчуку. Мовляв, ще за часів свого губернаторства всі державні замовлення пропускались через "Реноме". Однак реальність, як виявилося, дещо інша.

— У нас і без держзамовлень завжди вистачало об’єктів. Тоді, як Віктор Йосипович був головою облдержадміністрації, ми мали тільки одне замовлення, пов’язане з державними грошима. Наша компанія добудовувала онкодиспансер. Але замовлення це було геть нелегке. Потрібно було в дуже короткий термін добудувати об’єкт, — каже Надія Гладкевич. — Ми знали, що не маємо права підвести Віктора Йосиповича, а він знав, що на нас можна розраховувати. Парадокс у тому, що державні замовлення у компанії почали з’являтись тоді, коли Матчук вже пішов з посади голови облдержадміністрації.

Зараз "Реноме-Євробуд" завершує спорудження історико-культурного центру "Пересопниця". І друзі, й не зовсім друзі компанії визнають: "Реноме" сьогодні чи не єдина компанія в області, яка здатна мобілізувати таку кількість техніки і ресурсів, які задіяні в Пересопниці, щоб у короткий термін якісно збудувати об’єкт.

Здається, криза не заважає "Реноме" набирати оберти. І це видно у статистичних показниках. Вже за півроку нинішнього сплачено 13 мільйонів грн податків. Якщо врахувати, що дохідна частина міського бюджету на півроку становить приблизно 280 млн грн, це виходить на одного мешканця Рівного більше 1000 грн. У "Реноме" десь 700 працівників, це означає, що кожен працюючий у компанії забезпечує ще 16 мешканців (дітей та пенсіонерів). Така собі арифметика.

Інколи навіть дивує, як із цим усім господарством справляється жінка. Щоправда, у самої Надії Федорівни специфічний погляд на гендерну політику.

— Я не вважаю, що жінок ображають. Якщо жінки хочуть бути в політиці чи бізнесі, то вони там є. Якщо ж їх там мало — то в цьому винні самі жінки. Насправді я не зустрічала в житті жінки, які й би щось заважало в житті пробитись, — переконана генеральний директор групи компаній "Реноме" Надія Гладкевич. — Хоча, на мій погляд, основне призначення жінки — це все-таки сім’я. Але якщо є бажання і сили чогось досягти в житті, то цьому навряд чи щось зможе завадити.

Вже вийшовши з офісу, побачив неподалік кількох чоловіків, які щось жваво обговорювали, щедро димлячи цигарками. Над смітником, біля якого вони стояли, було видно напис "Місце для куріння". І тут я пригадав, що у всій будівлі офісу "Реноме" немає попільничок і не чути навіть запаху тютюну. Виявляється працівники, які палять, ходять "диміти" сюди, на вулицю. Порядок, так би мовити, попри все… Бо репутація, часто — найдорожчий статутний капітал у бізнесі.

P.S. У суботу поїхав з друзями і рідними скупатись після спекотного дня. Є неподалік села Суськ невеликий чистий ставок. На узліссі виднілись прапори й люди у смугастих тільниках. Як виявилось, це працівники "Реноме" святкували двадцятиодноріччя своєї компанії. Волейбол, квадроцикли, коні, пейнтбол, страйкбол, танці і святковий стіл. Вечірка в піратському стилі тільки-но набирала обертів. Тут були всі: від рядових працівників до топ-менеджменту та акціонерів компанії.

Запитав, чи можна знімати. "Та заради Бога, нам нічого приховувати". Відзняв кілька фото і невелике відео своїм мобільним. Але найцікавіше, на жаль, залишилось за кадром — в моєї "Нокії" сів акумулятор. І чому вранці не поставив його на зарядку? Мабуть, така доля. Значить не псуватиму людям свято. Зрештою 21 рік — це той вік, коли вже можна випити за день народження й чогось міцнішого.