21.02.2012, 09:03

Медична реформа в Україні: галопом по здоров'ю?

Менш ніж за два місяці дії медичної реформи в медичній галузі виникло кілька десятків організаційних проблем — про це в інтерв'ю ВВС Україна сказав заступник міністра охорони здоров'я Олександр Толстанов. Але, за словами посадовця, на стратегію реформування медицини ці проблеми не впливають.
Реформа, за час впровадження якої змінилося вже кілька профільних міністрів, у 2012 році переходить до фази конкретних змін, принаймні для чотирьох пілотних регіонів - Вінничини, Донеччини і Дніпропетровищини, а також міста Київ.

На початку січня їх жителі отримали право обирати собі сімейного лікаря, а Центри первинної медичної допомоги, які мають витіснити нинішні поліклініки, пройшли державну реєстрацію і запрацювали, щонайменше, юридично.

У міністерстві кажуть, що вже невдовзі всі недоліки усунуть, і пацієнти оцінять переваги від розроблених нововведень.

В експериментальних областях почали створювати госпітальні округи, через що поки деяким людям треба долати десятки кілометрів, аби дістатися до найближчої лікарні.

У зв'язку з цими змінами від пацієнтів надходить багато скарг — кілька людей загинуло, не дочекавшись карети "швидкої", а загалом суть реформи людям поки не дуже зрозуміла.

"Поки ми будемо готові до всіх змін, які зараз впроваджують, нас стане менше на 15-20%", - поскаржився Володимир Калашнюк із Вінниці, який має проблеми з серцем. Тривалий час він ходив до одного й того ж кардіолога, але нещодавно такого фахівця прибрали із найближчої лікарні, запропонувавши на заміну спеціаліста загальної практики.

Такі відгуки зараз є поширеними серед пацієнтів на Вінничині, а також у трьох інших регіонах, які обрали для тестування медичної реформи - Дніпропетровської і Донецької областей та міста Київ.

"Я з цим стикаю практично щодня: і з недовірою пацієнтів, і з запитаннями, а де ж подівся наш улюблений кардіолог, і так далі. Але якщо йдеться про освіченого, підготовленого і оснащеного сімейного лікаря, він, як правило, дуже швидко завойовує довіру у пацієнтів. 80% усіх звернень за медичною реформою не вимагають вузькокваліфікованої консультації. Переважно це банальні випадки", - відповів кваліфікований сімейний лікар із Вінниці Сергій Макаров.

Чоловік каже, що він обслуговує понад півтори тисячі людей, а сімейна медицина - це модель, яка ефективно працює у всьому світі. Проблема, за його словами, лише в тому, що поки таких лікарів замало.

Як повідомили в міністерстві охорони здоров'я, наразі Україна потребує понад 30 тисяч сімейних лікарів. Нині загальною практикою займається більше восьми тисяч сертифікованих спеціалістів.

"Насправді, таких сімейних лікарів у західному розумінні в Україні можна перерахувати до сотні. Фахівець же не народжується за один день", - прокоментував голова Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій.

Але особливих загроз для пацієнтів в цьому, за його словами, немає. Нинішні дільничні лікарі, які тепер називатимуться сімейними, все одно є дипломованими лікарями, а за 3-4 роки можуть повністю освоїти всі необхідні нові здібності.

"Нам читають лекції, вчать практичних навичок. Нам дають новий матеріал, який раніше не освоювали", - розповів пульманолог Геннадій Степанцов, який саме переучується на сімейного лікаря.

На рівні ментальності

Проблема не лише в браку розуміння з боку пацієнтів, але подекуди й у небажанні місцевої влади запроваджувати усі потрібні зміни — зауважив заступник міністра охорони здоров'я Олександр Толстанов.

"Ментальність така, що поки сімейного лікаря, як первинну ланку медичної допомоги, часто вважають незручністю", - каже посадовець.

Стежити за перебігом реформи він їздить до регіонів сам і каже, що одна із головних цілей впроваджуваних змін — надавати більше уваги не лікуванню, а профілактиці недуг серед населення, чим, за задумом, і мають займатися лікарі на місцях.

Заступник міністра визнає, що поки таких фахівців не вистачає. Тому, згідно з законом, до 2020 року право займатися загальною практикою матимуть терапевти, ЛОРи, педіатри та медики інших профілів, отримуючи необхідну додаткову освіту. З часом їх фах розширюватиметься, через що пацієнтам обіцяють менше біганини від лікаря до лікаря.

При цьому кількість лікувальних закладів, переконує посадовець, не зменшиться. А проблеми з виїздом бригад медиків на місця вирішать за рахунок створення єдиної системи екстреної допомоги. Її своїм проектом "Вчасна допомога" патронує президент, і цього року на "швидку" виділяють 80 мільйонів гривень.

Усе, що поки не працює, вже найближчими днями обговорять на спеціальній нараді в Міністерстві охороні здоров'я.

Лише експеримент?

Лікар Сергій Макаров, який на практиці першим відчуває всі зміни і наслідки їх впровадження, вважає, що реформу, попри її хорошу ідею, впроваджують надто швидко: "Для того, щоб надолужити кадровий дефіцит, на мій погляд, ухвалили дещо невиважене рішення. За півроку перевчити вузьких спеціалістів неможливо".

Хоча є й думки, що по-справжньому реформа ще навіть не почалася: "Є експеримент у чотирьох областях - для того, щоб за його підсумками визначити шляхи реформи. Насправді Верховна Рада ухвалила виключно формальні зміни до основ до законодавства. Є слова про реформу, а самої реформи не передбачено навіть законодавчо", - вважає голова Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій.

А один із колишніх міністрів охорони здоров'я Микола Поліщук вважає, що зміни слід було запроваджувати одразу на всій території країни. Поява інституту сімейного лікаря на заході, за його словами, знизила рівень смертності, тож його якнайшвидше треба впроваджувати повсюдно в Україні.

Зараз, за словами експерта, аптеки значно доступніші за лікарів, тому багато людей, особливо під впливом реклами, займаються самолікування, витрачаючи на медикаменти в середньому 20 мільярдів гривень щороку. Микола Поліщук вважає, що 40% цих витрат можна було б уникнути, якби наблизити до людей первинну ланку медицини — тобто, сімейних лікарів.

Загалом, згідно з реформою, в Україні невдовзі запровадять п'ять рівнів медичної допомоги: екстрена - у разі загрози життю через травми, серцево-судинні хвороби, тощо; первинна - допомога лікаря загальної практики за місцем проживання; вторинна - стаціонарне лікування вузькопрофільними спеціалістами; третинна - лікування у вузькоспеціалізованих установах складних недуг; паліативна - допомога та полегшення страждань пацієнта на останніх стадіях невиліковних хвороб.

Також серед основних очікуваних нововведень - права надавати лікарняні листи будь-якому лікарю, а не лише в поліклініці, збільшення зарплатні медикам, залежно від якості та об'єму наданих ними послуг. Саме чотири пілотні регіони першими відчують на собі ці зміни.

Інші статті до теми:
Медична реформа: всі — до сімейного лікаря
В Україні ліквідують дільничних лікарів, а "швидка" приїде за 10 хвилин
Янукович призначив Богатирьову міністром охорони здоров'я
Щасливе Рівне